ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2017 року м. Київ К/800/40584/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 06 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті, не додано копій оскаржуваних судових рішень.

При цьому, виконуючи вимоги ухвали щодо надання копії оскаржуваного судового рішення, скаржнику необхідно врахувати, що за приписами частини 1 статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

В свою чергу, визначення поняття судового рішення та копії судового рішення, міститься також у абзацах 6 і 9 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740.

Судовим рішенням, у розумінні вищезазначених норм Порядку, є вирок, рішення, постанова, ухвала, окрема ухвала (постанова) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах.

Копією судового рішення на паперовому носії є документ, виготовлений в апараті суду з використанням або без використання комп'ютерної техніки, інформація в якому викладена у формі текстових даних та зафіксована на папері.

Отже, чинне законодавство України розрізняє поняття «судове рішення» та «копія судового рішення» і наділяє їх конкретним змістом.

Водночас, правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах встановлює, а порядок роботи з документами регламентує Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (далі - Інструкція).

За приписами пунктів 6.6.19, 6.6.18, абзацу 2 пункту 6.8.9 помічник судді або особа, яка його заміщує, здійснює оформлення копій судових рішень для надіслання сторонам у справі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Копії ухвали повинні бути засвідчені написом «З оригіналом згідно» із зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища. Підпис помічника судді або особи, яка його заміщує, яким засвідчується копія документа, скріплюється номерною печаткою, закріпленою за відповідним помічником судді таким чином, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони, як правило, повинні бути прошнуровані нитками через три проколювання голкою та на зворотному боці останнього аркуша скріплені підписом відповідальної особи апарату суду і печаткою із зазначенням кількості зшитих аркушів, посади, прізвища, імені, по батькові відповідного працівника апарату суду.

Крім того, скаржником, всупереч вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не додано документ про сплату судового збору.

Скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, вирішуючи яке необхідно виходити з наступного.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні за змістом приписи містяться і у статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Аналіз такого нормативного врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням, має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Що ж стосується суб'єктів владних повноважень, то такі у більшості випадків фінансуються з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

У касаційній скарзі відповідач просив про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність фінансування, однак, з огляду на вищевказані положення законодавства та обставини справи, таке клопотання задоволенню не підлягає.

Більше того, жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин заявником не надано.

Визначаючи розмір ставки судового збору за подачу до адміністративного суду цієї касаційної скарги скаржникові необхідно звернути свою увагу на таке.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VI.

Зокрема, перелік суб'єктів, які є платниками судового збору, об'єкти справляння такого, розміри ставок і порядок його сплати встановлено у статтях 2-4, 6 названого Закону.

Так, з урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, суб'єкта звернення до адміністративного суду із позовом і касаційною скаргою, характеру і предмету спору, часу звернення із цим позовом до суду першої інстанції, змісту і кількості його вимог, а також виходячи з приписів положень Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подачу до касаційного суду цієї скарги становить 584,64 грн.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у вищевказаному розмірі та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 05 січня 2018 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України (підпис) ОСОБА_2