Справа № 2О-129/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

07 травня 2008 року     Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого      Музичук Н. Ю.

при секретарі      Морозюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за заявою ОСОБА_1

ОСОБА_2, зацікавлені особи ОСОБА_1, Служба в справах дітей

Рівненського міськвиконкому, про встановлення факту постійного проживання, що має

юридичне значення,

встановив:

В лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулась в суд в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про встановлення факту постійного проживання сина в кімнаті №14 в будинку №10 по вулиці Відінській в місті Рівне разом з матір'ю з листопада 1996 року, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення їх майнових прав, як фізичних осіб.

В заяві вказувала, що в шлюбі з ОСОБА_5 народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, пізніше шлюб з чоловіком розірваний, після чого вони тривалий час залишались приписаними в квартирі колишньої свекрухи ОСОБА_1 за №72 по вулиці Черняка, 4А в місті Рівне, де до тепер проживає колишній чоловік, хоча фактично вона із сином з листопада 1996 року в цій квартирі не проживали. З урахуванням складного сімейного стану за клопотанням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.07.1998 року їй було дозволено проживати в гуртожитку ТОВ «Житло буд 6» без прописки, за умови збереження прописки за попереднім місцем. Після розлучення вона із сином стали проживати в кімнаті №14 в гуртожитку ТОВ «Житло буд 6» по вулиці Відінській, 10 в місті Рівне, який згодом переданий ТОВ «Житлобуд В». 14 Травня 2007 року їй був виданий ордер на житлову площу в гуртожитку №49 по вулиці Відінській, 10 в м. Рівне у вигляді кімнати №14, в який не було вписано сина, що є за медичним висновком №45 від 19.02.2004 року потребуючим постійного догляду дитиною-інвалідом, в якості члена її сім»ї через його малолітній вік. Таким чином, син ОСОБА_4, будучи залишеним за рішенням суду про розірвання шлюбу на вихованні матері, фактично постійно із листопада 1996 року проживаючи з матір'ю в гуртожитку, де за нього сплачується плата за надані комунальні послуги, вимушено залишається зареєстрованим в квартирі свекрухи, що викликає незручності в медичному, соціальному обслуговуванні дитини, підтвердженні сімейного складу заявника та дитини, впливає на виникнення їх майнових прав. Неможливість проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 стверджується медичним висновком ЛКК РОЦПЗН №55 від 15.01.2004 року стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_5, згідно якого він страждає хронічним психічним захворюванням, яке передбачене переліком хронічних хвороб, розділ У п.2 Додатку до Наказу МОЗ України від 28.02.1985 року за №52, і за станом здоров'я не може проживати в одній кімнаті із членами своєї сім»ї, потребує ізольованої кімнати.

ОСОБА_3 та її представник повністю підтримали вимоги заяви в суді. Дали пояснення по суті заяви. Просять врахувати надані суду письмові докази та показання свідків і задовольнити рішенням суду вимоги заяви про встановлення факту постійного проживання сина в кімнаті №14 в будинку №10 по вулиці Відінській в місті Рівне разом з матір'ю з листопада 1996 року, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення їх майнових прав, як фізичних осіб, оскільки законом не встановлено іншого порядку встановлення такого факту.

Зацікавлена особа ОСОБА_1 вважає вимоги заяви ОСОБА_3 обґрунтованими, доведеними доказами, такими, що підлягають до задоволення, підтвердила зазначені заявою доводи в суді.

Представник зацікавленої в справі особи, Служба в справах дітей Рівненського міськвиконкому, в судовому засіданні вважає вимоги заяви ОСОБА_3 такими, що підтверджені доказами, обгрунтовані і підлягають до задоволення, як такі що відповідають інтересам неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_4

Оцінюючи пояснення заявника, зацікавлених в справі осіб, досліджені надані в справі докази, в тому числі показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_3 підлягає до задоволення за таких підстав.

Із наданих суду особистих доказів, які суд оцінює належними, допустимими доказами встановлено наступне. На підставі свідоцтва про народження І-ГЮ від 013827 , виданого 22 березня 1996 року відділом РАГС м. Рівне, видно, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Є сином ОСОБА_5 та заявника ОСОБА_3 Медичним висновком №45 від 19.02.2004 року та посвідченням №169062 від 01.03.2004 року ОСОБА_3 стверджується, що неповнолітній ОСОБА_4 має захворювання, які відповідають переліку медичних показів, що дають право на отримання соціальної пенсії дитини-інваліда. Згідно рішення Рівненського міського суду в справі №2-628/1997 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 від 11.02.1997 року, шлюб між подружжям розірвано, неповнолітній син ОСОБА_8 залишений на вихованні матері, рішення суду вступило в законну силу та зареєстроване відділом РАГС міста Рівне 24.02.1997 року за актовим записом №169.

Відношенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.07.1998 року за наслідками прийому заявниці в 1-го заступника міського голови на ім'я керівника ТОВ «Житло буд 6» про надання в порядку виключення можливості подальшого проживання ОСОБА_3 в гуртожитку без прописки та ордером №49 ТзОВ «Житло буд В» від 14.05.2007 року на ім'я ОСОБА_3 про право на зайняття житлової площі в гуртожитку по вулиці Відінській, 10 в місті Рівне у вигляді кімнати №14 підтверджується проживання заявниці ОСОБА_3, матері неповнолітнього ОСОБА_4, в гуртожитку станом до липня 1998 року і по теперішній час.

Вищенаведеним медичним висновком №45, довідкою РОБФ «Хесед Ошер» №15 від 05.03.2008 року, довідкою ТОзВ «Житло буд В» №115 від Д 31.03.2008 року, належним чином посвідченими, книгами та квитанціями на оплату комунальних послуг заявниці підтверджується дійсне проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 з матір'ю в кімнаті №14 гуртожитку по вулиці Відінській, 10 в місті Рівне, де вноситься оплата комунальних послуг за двох осіб.

Допитані судом в якості свідків мешканці гуртожитку по вулиці Відінській, 10 в м. Рівне ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили фактичне постійне проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом з матір'ю у вказаному гуртожитку, починаючи із 1996 року по теперішній час, виховання його в дитячому садку та навчання неповнолітнього в школі по територіальності місця проживання в гуртожитку.

Медичним висновком ЛКК РОЦПЗН №55 від 15.01.2004 року стосовно колишнього чоловіка заявника ОСОБА_5, згідно якого він страждає хронічним психічним захворюванням, яке передбачене переліком хронічних хвороб, розділ У п.2 Додатку до Наказу МОЗ України від 28.02.1985 року за №52, і за станом здоров'я не може проживати в одній кімнаті із членами своєї сім»ї, потребує ізольованої кімнати, стверджується неможливість проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 разом з хворим батьком, бабою та дідом в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1.

З огляду на викладене, доведений сукупністю досліджених в справі доказів, які суд визнає достовірними, юридичний факт, постійного проживання неповнолітнього сина заявника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в кімнаті №14 в будинку №10 по вулиці Відінській в місті Рівне разом з матір'ю з листопада 1996 року, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення їх майнових прав, як фізичних осіб, що є підставою до задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 234-235, 256-259, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_3 інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання сина ОСОБА_4 в кімнаті №14 в будинку №10 по вулиці Відінській в місті Рівне разом з матір'ю ОСОБА_3 з листопада 1996 року, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення їх майнових прав, як фізичних осіб.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.