Справа №718/2370/17

Провадження №2-а/718/62/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої-судді Мінів О.І.

при секретарі судових засідань Анучкіній О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Мамаївської сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області про визнання дій неправомірними та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.02.1996 року ним було набуто право власності на недобудований житловий будинок з господарським будівлями і спорудами розташований в с. Мамаївці, вул Івасюка, 9, Кіцманського району Чернівецької області. Разом з будинком він користувався також двома земельними ділянками площею по 0,25 га, цільове призначення яких для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель та для ведення особистого селянського господарства.

06.04.2017 року рішенням 7 сесії 7 скликання Мамаївської сільської ради в наданні даної земельної ділянки йому відмовлено, у зв'язку із тим, що дана земельна ділянка вже надана учаснику АТО ОСОБА_5 Не погоджуючись із даним рішення, він оскаржив таке до суду і згідно постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2017 року визнано дії посадових осіб Мамаївської сільської ради незаконними при винесенні рішення №60-17/17 від 06.04.2017 року щодо відмови ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, площею 0,25 га, та як наслідок вказане рішення скасовано.

Після цього він повторно 25.07.2017 року звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, або складання технічної документації із проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га. Однак і цього разу йому відмовлено у зв'язку з тим, що рішенням 19 сесії 6 скликання від 29.11.2012 року№307-19/12 йому затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання ОСОБА_6 актів на земельні ділянки у власність, в тому числі для ведення особистого селянського господарства площею 0,0809 га в урочищі «За ТОК» . Дане рішення не виконано.

Вважає дане рішення неправомірним, оскільки своє право на земельну ділянку площею 0,0809 га для ведення селянського господарства в урочищі «ТОК» у с.Мамаївці він не використав та не просив відповідача її йому надавати.

Разом з тим, просить суд також скасувати і рішення 7 сесії 7 скликання Мамаївської сільської ради від 14.07.2016 року №185-07/16 про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га по АДРЕСА_2 в межах населеного пункту як учаснику АТо, в сусідстві ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_9 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав наведених в ньому.

Представник відповідача Мамаївської сільської ради в судове засідання не з`явився, надіслав суду лист про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, рішення прийняти в межах повноважень та згідно чинного законодавства. (а.с.45,46)

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_3 з 15.02.1996 року на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами розташований в АДРЕСА_3 що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 15.02.1996 року, копією технічного паспорту та копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с. 11-15).

Згідно постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2017 року по справі №718/1013/17, визнано дії посадових осіб Мамаївської сільської ради незаконними при винесенні рішення №60-17/17 від 06.04.2017 року щодо відмови ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, площею 0,25 га, у зв'язку з тим, що така земельна ділянка надана учаснику АТО ОСОБА_5 та наслідок Рішення №60-17/17 від від 06.04.2017 року скасовано. (а.с.17-18).

Рішенням Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області XХ1 сесії VII скликання №243-21/17 від 23.08.2017 року відмовлено ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Мамаївці площею 0,25 га, у зв'язку з тим, що рішенням Х1Х сесії V1 скликання від 29.11.2012 року№307-19/12 ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання ОСОБА_6 актів на земельні ділянки у власність, в тому числі для ведення особистого селянського господарства площею 0,0809 га в урочищі «За ТОК» і надано дозвіл на виготовлення ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку в установленому законом порядку. Дане рішення не виконано. (а.с.26).

Рішенням 7 сесії 7 скликання Мамаївської сільської ради від 14.07.2016 року №185-07/16 про надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га по АДРЕСА_2 в межах населеного пункту як учаснику АТО, в сусідстві ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 (а.с.27)

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

В розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України та з урахуванням позиції Конституційного Суду України, викладеного у рішенні від 01.04.2010 року N10-рп/2010, даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - органу виконавчої влади, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а тому ця справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов'язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

Частина друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, і перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 119 ЗК України передбачено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Факт користування ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою понад 15 років зокрема підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які пояснили вс удовому засіданні, що ОСОБА_3 з 1996 року користується прилеглою до його житлового будинку земельною ділянкою, площею 0,25 га , розташованою по АДРЕСА_4 та утримує зазначену земельну ділянку в належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю). Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Відповідно до ч.2 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою.

Таким чином, всебічно, повністю і об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині скасування рішення Мамаївської сільської ради ХХІ сесії VII скликання №243-21/17 від 23.08.2017 року щодо відмови позивачу у наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га в с.Мамаївці, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано набув право власності на земельну ділянку, яка з 1996 року перебувала у його добросовісному користуванні, своє право на приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства не використав, а рішення сесії сільської ради про відмову в наданні йому такої ділянки є необґрунтованим, нічим не мотивується та прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Пунктом 1 частиною 2 статі 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Що стосується вимоги про скасування рішення 7 сесії 7 скликання Мамаївської сільської ради від 14.07.2016 року №185-07/16 , то суд зазначає, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 25 жовтня 2017 року з пропуском встановленого ч.2 статті 99 КАС України шестимісячного строку, не клопотав про поновлення строку звернення до суду, а тому суд вважає, що такий пропущений без поважних причин.

Відповідно до ст. 94 КАС України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати у справі, пов'язані зі сплатою судового збору, які підтверджені документально.

На підставі ст.ст. 12, 119, 120, 121, 122,123 ЗК України, ст.ст. 26, 46, 47, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 99,160-163, 171 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Визнати дії посадових осіб Мамаївської сільської ради незаконними при винесення Рішення №243-21/17 від 23.08.2017 року.

Скасувати Рішення Мамаївської сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області ХХІ сесії VII скликання №243-21/17 від 23.08.2017 року щодо відмови ОСОБА_3 у наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га в с.Мамаївці.

Стягнути з Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області на користь ОСОБА_3 640 (шістсот сорок) гривень витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити .

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.І. Мінів