8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 грудня 2017 року СєвєродонецькСправа № 2а/1270/714/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

за участю:

представника заявника - Макаренко М.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 2а/1270/714/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 12749851,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 2а/1270/714/2012, відповідно до якої заявник просить суд:

зупинити виконавче провадження ВП № 53158416 від 20.12.2016 про зобов'язання СДПІ подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ «Луганськтепловоз» за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 грн.;

витребувати виконавчий лист № 2а/1270/714/2012 від 19.09.2016 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області;

визнати виконавчий лист № 2а/1270/714/2012 від 19.09.2016 виданий Луганським окружним адміністративним судом таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування вимог заяви зазначено наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі № 2а/1270/714/2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету задоволено повністю.

Ухвалою суду від 03.08.2017 замінено боржника у виконавчому провадженні № 53158416, відкритому за виконавчим листом № 2а/1270/714/2012, виданому 19.09.2016 Луганським окружним адміністративним судом, із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи 38762600) на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996).

ПАТ «Луганськтепловоз» зареєстровано за адресою м. Сєверодонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, проте виробничі потужності підприємства знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107.

У рамках виконавчого провадження було зобов'язано СДПІ подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ «Луганськтепловоз» за декларацією з ПДВ за вересень 2011р. в розмірі 12 749 851 грн.

Пунктом 92 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, внесено зміни до ст. 200 Податкового кодексу України, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України видано постанову від 25 січня 2017 р. № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Враховуючи зміни до законодавства новий порядок повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ не передбачає обов'язку контролюючого органу в наданні висновків до органів казначейського обслуговування із зазначенням сум бюджетного відшкодування.

Отже, у зв'язку зі зміною механізму повернення сум бюджетного відшкодування, відповідно до чинних норм ПК України, на думку заявника, відсутні повноваження Харківського управління щодо надання висновків із зазначенням бюджетного відшкодування з ПДВ до Державної казначейської служби України.

Харківське управління отримало лист Державної казначейської служби України від 26.05.2017 №12-08/486-8648 в якому зазначено, що листами Служби безпеки України від 15.12.2015, від 25.02.2016, від 01.08.2016, від 26.08.2016 з грифом «Для службового користування» Казначейству повідомлено, що виробничі потужності ПАТ «Луганськтепловоз» залишаються на тимчасово непідконтрольній території у м. Луганську, вказано про проведення перевірки щодо ПАТ «Луганськтепловоз» і порушено питання зупинення операцій з бюджетними коштами на користь вказаного товариства. Окрім того, Службою безпеки України повідомлено, що відшкодування сум ПДВ сказаному суб'єкту може призвести до витрачення цих коштів на фінансування терористичної діяльності. Станом на сьогодні Казначейство не отримувало інформації щодо відкликання вищевказаних листів Служби безпеки України або належних даних щодо втрати актуальності зазначених у них відомостей.

Тобто, як вважає заявник, з 01.01.2017 у Харківського управління відсутній обов'язок у наданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновку із зазначенням сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню ПАТ «Луганськтепловоз» за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851 грн.

З вищенаведених підстав, заявник просив суд задовольнити його заяву.

В судовому засіданні представник заявника в режимі відеоконференції підтримав вимоги заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просив її задовольнити.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви не прибув у судове засідання, надав через канцелярію суду клопотання, відповідно до якого просив суд проводити розгляд заяви без його участі.

Також, 01.09.2017, представником позивача через канцелярію суду було надано відзив на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого зазначено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №270 затверджено зміни до Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595. Доповнено пунктом 12 такого змісту: "платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі, коли: установа зареєстрована на контрольованій території; орган управління установи перебуває на контрольованій території; рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території; установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про господарські товариства» акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Згідно статуту ПАТ «Луганськтепловоз» та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб місцезнаходженням товариства-позивача є: Україна, 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б. Управління товариством здійснюється за вказаною адресою. ПАТ «Лугансктепловоз» має відкритий діючий поточний розрахунковий рахунок в установі банку (№26001010428069 МФО 321767 ПАТ «ВТБ Банк Україна»), своєчасно сплачує податки, збори та обов'язкові платежі до бюджетів всіх рівнів.

Заявником не зазначаються будь-які посилання на діючі нормативно-правові акти України, які наділяють Офіс великих платників податків, Службу безпеки України та органи Казначейства повноваженнями на свій розсуд та на підставі якихось «листів» самостійно зупиняти чи відхиляти операції з бюджетними коштами. Більш того, системний аналіз законодавства вказує на відсутність норм права, які дозволяли останнім виконувати вказані дії.

Обов'язковість виконання судових рішень гарантується положеннями статті 124 Конституції України.

Судове рішення в адміністративній справі № 2а/1270/714/2012 переглянуто в касаційному порядку і набуло статусу остаточного, з огляду на що є обов'язковим до виконання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №247 «Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» та Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затвердженого наказом ДФС від 27.03.3017 №202 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996), як установа - правонаступник, приймає на себе усі зобов'язання боржника за відповідним виконавчим листом.

Отже, саме до Офісу великих платників податків ДФС перейшов обов'язок щодо виконання виконавчого листа по адміністративній справі №2а/1270/714/2012 і саме цей суб'єкт владних повноважень зобов'язаний виконати його у встановлений строк з дня набрання законної сили судовим рішенням, а саме подати висновок до органів казначейства.

Зважаючи, що у даному випадку виконавчий лист № 2а/1270/714/2012 не було видано помилково й обов'язок боржника, щодо виконання вищевказаного виконавчого листа станом на день розгляду заяви наявний, доказів того, що обставини, які вказують про припинення зобов'язань боржника, заявником суду не надано, а також враховуючи, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі №2а/1270/714/2012 не закрито та перебуває на примусовому виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Представник другого відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а/1270/714/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 12749851,00 грн. в частині, зокрема, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі № 2а/1270/714/2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що втілилася у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 12 749 851,00 грн.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську у п'ятиденний строк подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 (дванадцять мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (р/р № 260000661206 у ЛФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 304289, код 05763797) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 грн. (дванадцять мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня) (том І а.с.119-123).

У справі 19.09.2016 видано виконавчий лист, як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Постановою державного виконавця від 20.12.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 53158416 з виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду про зобов'язання СДПІ по роботі з великими платниками податків подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ «Луганськтепловоз» за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 грн., що підтверджено копією постанови про відкриття виконавчого провадження (том ІІІ а.с.95).

Ухвалою суду від 03.08.2017 замінено боржника у виконавчому провадженні № 53158416, відкритому за виконавчим листом № 2а/1270/714/2012, виданому 19.09.2016 Луганським окружним адміністративним судом, із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи 38762600) на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996).

Щодо вимоги заявника стосовно зупинення виконавчого провадження та витребування виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої та третьої статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі № 2а/1270/714/2012 визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що втілилася у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 12 749 851,00 грн.; зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську у п'ятиденний строк подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 (дванадцять мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (р/р № 260000661206 у ЛФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 304289, код 05763797) суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 грн. (дванадцять мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня).

Як вже зазначено, відповідно до статті 259 КАС України, суд може зупинити саме стягнення за виконавчим листом.

Таким чином, оскільки резолютивна частина постанови суду по справі № 2а/1270/714/2012 не містить вимоги щодо стягнення, а відтак і зупинення стягнення за виконавчим листом по даній справі у відповідності до положень статті 259 КАС України є неможливим.

Крім того, п.3 ч.2 статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано обов'язки і права виконавців, зокрема, розгляд в установлені законом строки заяв сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.

Отже, питання щодо зупинення виконавчого провадження є виключною компетенцією виконавця та не передбачено нормами КАС України.

Щодо вимог заявника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2, 4 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Отже, правила наведеної норми спрямовані на забезпечення інтересів стягувача, якщо помилка у виконавчому листі не дає можливості задовольнити його вимоги, а також інтересів добросовісного боржника, якщо вони порушені внаслідок помилки суду, пов'язаної з оформленням чи видачою виконавчого листа, або внаслідок зловживань стягувача.

Необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов'язана не лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково. Це може бути потрібним також у випадках, якщо стягувач подав виконавчий лист для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов'язань боржника за судовим рішенням або після припинення зобов'язань боржника з іншої підстави, що визначена главою 50 Цивільного кодексу України чи іншим законом. Зазначене слідує з того, що двічі одне й те саме судове рішення не повинно виконуватися.

Так, проаналізувавши доводи викладені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у заяві про визнання виконавчого листа по справі № 2а/1270/714/2012 таким, що не підлягає виконанню, судом встановлено, що за твердженням заявника у нього відсутній обов'язок та повноваження у виконанні судового рішення.

Також заявник зауважив, що у зв'язку зі зміною механізму повернення сум бюджетного відшкодування, відповідно до чинних норм Податкового кодексу України відсутні повноваження СДПІ щодо надання висновків із зазначенням бюджетного відшкодування з ПДВ до Державної казначейської служби України.

Інших причин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявником у наведеній заяві не вказано та судом не встановлено.

Заявником не наведено обставин, що свідчать про повне фактичне виконання судового рішення, та не надано відповідних доказів.

Таким чином, на даний час відсутність обов'язку боржника за виконавчим документом, який було б припинено добровільним його виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин, не підтверджена жодними належними доказами.

Натомість, судове рішення в адміністративній справі №2а/1270/714/2012 переглянуто в апеляційному та касаційному порядку і набуло статусу остаточного, з огляду на що, є обов'язковим до виконання.

Згідно із частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень є одним із основоположним принципів адміністративного судочинства, що також закріплено у статтях 7, 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Крім того, варто врахувати положення частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» зазначив: пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 43).

Враховуючи вищенаведені положення, остаточне судове рішення є обов'язковим до виконання, а тому, боржник має вчинити всі залежні від нього дії для виконання такого рішення у найкоротший строк.

Натомість, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є невід'ємною частиною «права на суд».

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового розгляду.

Отже, у разі задоволення заяви боржника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по виконавчому провадженню, яке не завершено повним виконанням судового рішення, зазначене стане перепоною у завершенні судового провадження по справі № 2а/1270/714/2012 та реалізації стягувачем гарантованого конвенцією «права на суд».

Отже, зважаючи, що у даному випадку виконавчий лист № 2а/1270/714/2012 не було видано помилково й обов'язок боржника, щодо виконання вищевказаного виконавчого листа станом на день розгляду заяви наявний, доказів того, що обставини, які вказують про припинення зобов'язань боржника, заявником не надано, а також враховуючи, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2а/1270/714/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом не закрито та перебуває на примусовому виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, суд дійшов до висновку про безпідставність поданої відповідачем заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Виданий Луганським окружним адміністративним судом виконавчий документ в адміністративній справі № 2а/1270/7200/2012 відповідає вимогами Закону України «Про виконавче провадження», підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню судом не встановлено.

За викладених обставин, заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом в адміністративній справі № 2а/1270/714/2012 таким, що не підлягає виконанню - задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 165, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 2а/1270/714/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 12749851,00 грн.,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 08 грудня 2017 року.

Суддя К.Є. Петросян