Справа № 382/905/17 Головуючий у І інстанції Карпович В. Д.

Провадження № 22-ц/780/4988/17 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.

Категорія 4 30.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Журби С.О.,

суддів Березовенко Р.В., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в своїх та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, яка діє в своїх та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала наступним:

На підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 04 лютого 2015 року їй на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1. На даний час його займають відповідачі, добровільно звільнити будинок відмовляються, чим створюють їй перешкоди у користуванні належним майном. Вказувала, що відповідачі не є членом сім'ї власника будинку. ОСОБА_2 має власний житловий будинок по АДРЕСА_2, де зареєстрована разом зі своїми малолітніми дітьми.

Крім того позивач зазначала, що протиправною поведінкою відповідачів їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала. внаслідок тривалих психологічних переживань, у неї відбулися зміни в емоційному стані, вона постійно перебуває в напрузі, має незадовільний стан здоров'я, регулярно зазнає душевних, а іноді і фізичних страждань від відповідачки. У похилому віці вона позбавлена можливості користуватися належним їй на праві власності житловим будинком, у зв'язку з цим вона вимушена була неодноразово звертатися за захистом свого порушеного права до правоохоронних органів. Завдані їй моральні страждання вона оцінила в розмірі 100 000 гривень.

З урахуванням уточнення позовних вимог просила суд усунути перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із спірного будинку; стягнути із ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Усунуто перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_6 на житловий будинок по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зі спірного будинку. В частині вимог ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2, яка діє в своїх та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Обґрунтувала скаргу тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним доказам у справі, правові підстави для задоволення позовних вимог щодо виселення ОСОБА_2 та її малолітніх дітей з будинку, де вони постійно проживали, відсутні. Зазначає, що судом не було з'ясовано, чи вчинялися відповідачами протиправні дії у відношенні позивача щодо користування нею спірним житловим будинком. Крім того вказує, що оспорюване рішення порушує права її малолітніх дітей, тому рішення підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Положеннями ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Як встановлено в ході розгляду, позивач відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 4 лютого 2015 року є власником спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. При цьому у вказаному будинку проживають відповідачі, що не заперечувалося їх представниками в ході розгляду справи, відтак дана обставина відповідно до положень ст. 61 ЦК України не потребує окремого доведення. Зважаючи на факт проживання відповідачів у належному позивачу житлі без належних правових підстав для цього, суд першої інстанції й прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги про їх виселення. З наведеними висновками суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

У відповідності до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому здійснює він це на власний розсуд за умови не порушення вимог закону та законних прав інших осіб (ст. 319 ЦК України). Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач є власником спірного будинку, в якому без його дозволу проживають відповідачі. За таких умов сам факт безпідставного використання відповідачами належного позивачу майна порушує законні права останнього на вільне використання майна на власний розсуд, що дає йому право вимагати усунення таких порушень. Таким чином колегія судді апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанції в цій частині, а доводи апеляційної скарги щодо недоведеності порушення прав позивача вважає безпідставними.

Не зумовлює наявності у відповідачів права на проживання у спірному будинку й той факт, що вони заселилися туди з дозволу колишнього власника приміщення. Припинення права власності колишнього власника на спірний будинок та набуття такого права іншою особою зумовлює припинення й права відповідачів на проживання в ньому, оскільки таке право є похідним від права колишнього власника. Вказана позиція відповідає позиції Верховного Суду України у справі № 6-158цс14, на яку цілком слушно посилався й суд першої інстанції при вирішенні даної справи.

Не обґрунтовують невідповідності висновків суду першої інстанції й посилання апелянта на триваючий конфлікт між сторонами, в ході якого обидві сторони неодноразово зверталися до органів поліції з приводу дій іншої сторони. Предметом розгляду у даній справі є правовідносини щодо захисту права власності, відтак обставини, на які посилався апелянт, виходять за межі розгляду справи. Критично відноситься колегія суддів апеляційного суду й до посилань апелянта на порушення оскаржуваним рішенням прав дітей, оскільки, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_7 має власне житло. Має інше місце проживання й відповідач ОСОБА_2, в якому відповідно до вимог чинного законодавства України гарантоване право на проживання й її дітям.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, належно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, відтак передбачених законом підстав для скасування чи зміни рішення суду при апеляційному розгляді не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Р.В. Березовенко

О.П. Коцюрба