Справа №22-ц-1920 2008 року Головуючий в 1 інстанції Ведмідська Н.І..
Категорія: 34 Доповідач: Капітан І.A.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року серпня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Капітан І.А.
Суддів: Цуканової І. В.,
Кузнєцовог О.А.
при секретарі: Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 червня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та - за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2003 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Посилаючись на те, що 25 серпня 2002 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті доріг Цюрупинськ - Гола Пристань з вини ОСОБА_1, був пошкоджений його автомобіль ГАЗ-5201 держномер НОМЕР_1, і цей автомобіль він не зміг здати в оренду з 1 вересня 2002 року строком на 16 місяців із щомісячною орендною платою 2000 грн., ОСОБА_3 просив суд стягнути із ОСОБА_1 4621, 18 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 32000 грн. - збитків у вигляді упущеної вигоди, 5000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до участі у справі залучено його правонаступника - ОСОБА_2
У червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди. Посилаючись на те, що 25 серпня 2002 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, внаслідок цієї пригоди його автомобіль ВАЗ-21213 держномер НОМЕР_2 було пошкоджено, а про те, що ОСОБА_2 є правонаступником ОСОБА_3 він дізнався лише у серпні
2005 року, ОСОБА_1 просив суд поновити строк для пред'явлення вимог до правонаступника та стягнути з ОСОБА_2 9945, 99 грн. в рахунок відшкодування матеріального шкоди.
Ухвалою Скадовського районного суду від 3 червня 2008 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення із ОСОБА_1 моральної шкоди залишено без розгляду.
Рішенням Скадовського районного суду від 03 червня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено. З ОСОБА_1 на його користь стягнуто 36963, 18 грн. матеріальної шкоди та - 2815, 20 грн. судових витрат за проведення експертизи. З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто 369 грн. 63 коп. судового збору та 30 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В письмових запереченнях ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та - законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд 1 інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 25 серпня 2002 року з вини ОСОБА_1, було пошкоджено автомобіль ГАЗ-52201 держномер НОМЕР_1, ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_2, було завдано матеріальної шкоди в розмірі 4621 грн. 18 коп. та збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 32000 грн., на час повторного звернення ОСОБА_1 із зустрічними позовними вимогами сплинув трирічний строк позовної давності за вимогою про відшкодування матеріальної шкоди, а поновлення строку пред'явлення претензій кредиторами нормами ЦК УРСР (в редакції 1963 року) не передбачено.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду 1 інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4621 грн. 18 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, також - в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, яке відбулось 25 серпня 2002 року на перехресті доріг Цюрупинськ - Гола Пристань з вини ОСОБА_1, автомобіль ОСОБА_3 було пошкоджено, ОСОБА_2, як правонаступник, має право на відшкодування завданої матеріальної шкоди, а звернення ОСОБА_1 до суду з останнім зустрічним позовом у червні 2007 року відбулось з пропуском передбаченого законом строку (т.1 а.с.57-67, 83-84, 135, т.2 а.с.195-200, 143-144).
На думку колегії, рішення в цій частині законне та обгрунтоване і підстави для його скасування відсутні.
Проте, повно і правильно встановивши обставини справи у вищезазначеній частині, суд 1 інстанції допустив помилку в застосуванні норми матеріального права, зазначивши в рішенні, що завдана відповідачем ОСОБА_1 шкода підлягає відшкодуванню з підстав, передбачених ст.450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).
Оскільки, відповідно до п.3 роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст.440 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), а саме: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду 1 інстанції, виключивши з нього посилання на ст.450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) як на підставу задоволення вимог ОСОБА_2, зазначивши, що його позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню відповідно до ст.440 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).
Також колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 32000 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди не грунтуються на вимогах закону і погодитися з цими висновками не можна, оскільки дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої заподіяна шкода, мала місце у 2002 році, а ЦК УРСР, що діяв до 1 січня 2004 року, не передбачалося разом з відшкодуванням шкоди стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 32000 грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення з відмовою ОСОБА_2 у задоволенні цих вимог.
Крім того, колегія суддів, на підставі наявних в матеріалах справи документів (т.1, а.с.56, 79, т.2 а.с.193-194) вважає за необхідне змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат за проведення експертиз, збільшивши при цьому суму, що підлягає стягненню з 2815 грн. 20 коп. до 3157 грн. 20 коп., а також - зменшити розмір судового збору, який стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави, з 369 грн. 63 коп. до 51 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду від 3 червня 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 36963 грн. 18 коп., судових витрат за проведення експертизи 2815 грн. 20 коп., а також - в частині стягнення з
ОСОБА_1 на користь держави судових витрат у вигляді 369 грн. 63 коп. судового збору змінити.
Зменшити розмір матеріальної шкоди з 36963 грн. 18 коп. до 4631 грн. 18 коп.
Зменшити розмір судових витрат у вигляді судового збору з 369, 63 грн. до 51 грн.
Збільшити розмір судових витрат за проведення експертиз з 2815, 20 грн. до 3157, 20 грн.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст.450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) як на підставу задоволення позову і вважати, що позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено на підставі ст.440 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене протягом двох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.