08.12.17

Справа №336/830/17

Пр. №2-а/336/112/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року                                                                 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

Головуючого - судді: Карабак Л.Г.,

при секретарі: Аксьоновій О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2017 року (згідно з штампом на поштовому конверті) позивачка звернулась до суду із адміністративним позовом, за змістом уточненої позовної заяви та з урахуванням ст. 99 КАС України просить визнати протиправними дії відповідача щодо розрахунку її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік, зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09.08.2016 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2010-2012 роки-2368,70 грн.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, стягнути з відповідача на її користь судові витрати – судовий збір в розмірі 640,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач зазначила, що перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та з 03.08.2011 року отримувала пенсію за вислугою років, призначену у відповідності до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 04.09.2013 року отримує пенсію за віком, яку було призначено у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і 13 січня 2017 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії за віком у відповідності до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.

Листом №35/К-1 від 20.01.2017 року управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», повідомило, що вона отримую пенсію за віком, а при переході на пенсію за віком пенсію розраховано із застосовуванням показника середньої заробітної плати в галузях економіки за 2010 рік, та порадило у разі незгоди звертатися до суду.

Але управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя позивача було фактично переведено з пенсії, призначеної у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком у відповідності до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому, при нарахуванні пенсії за віком було взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» при переході з одного виду пенсії на інший).

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що вона просила вперше призначити їй пенсію відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ст. 40 Закону, а УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя проводить переведення з одного виду пенсії на інший, залишаючи показник середньої заробітної плати в галузях економіки України за 2010 рік. Позивач вважає, що відповідачем ототожнені поняття: перехід та переведення, вид пенсії по закону № 1058 та різні інші види пенсії за іншими законами. Різниця в зазначених поняттях полягає у тому, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник заробітної плати, з якого обраховувалась пенсія при призначенні її вперше, а при призначенні пенсії використовується показник середньої заробітної плати за три роки перед призначенням пенсії.

Ухвалою судді від 06 березня 2017 року відкрито скорочене проваджене у справі.

Відповідач 23 березня 2017 року надав суду письмове заперечення, в яких просить суд вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинення дій залишити без задоволення у зв’язку із тим, що у відповідності до ст. 42 зазначеного Закону за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії. Відтак, підстави для перерахування пенсії відсутні, просить у задоволенні позову відмовити..

Ухвалою від 29 березня 2017 року справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив задовольнити позов повністю відповідно до заявлених позовних вимог в період з 09.08.2016 року.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

Дослідивши зміст позову, письмові заперечення, подані відповідачем, наявні матеріали справи, оцінивши наявні докази, їх достатність і взаємний зв’язок у сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.08.2011 року перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримувала пенсію по вислузі років до 04.09.2013 року у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати. На сьогоднішній день позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя з 04.09.2013 року та отримує пенсію за віком, яку було призначено у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, позивачу було перераховано пенсію, але застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік – 1982,63 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. №327.

Розрахунок пенсії позивачу було здійснено відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, в якій зазначено, що «перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія».

Так, згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику освіти.

В свою чергу, 04.09.2013 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про перехід з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку із переходом на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та поданої заяви, до розрахунку пенсії позивача взято середню заробітну плату за (2010 рік – 1982,63 грн.)

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне страхування» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

При цьому, різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок Державного бюджету.

Проте, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, позивач не мав права на жодний інший вид пенсійного забезпечення.

Станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач повністю відповідав вимогам, встановленим ст. 26 Закону № 1058.

Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 45 Закону №1058 при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Посилання відповідача на вказану норму суд до уваги не приймає, оскільки, застосування показника середньої заробітної плати за 2010 рік суперечить вказаній нормі, так як в ній йдеться про переведення з одного виду на інший вид, у разі застосування показника середньої заробітної плати при нарахуванні попередньої пенсії. Іншими словами вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які регулюються саме Законом № 1058.

Оглянувши матеріали справи, проаналізувавши викладені норми законодавства, суд встановив, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, показник середньої заробітної плати по галузях економіки не застосовувався.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставі Закону № 1058 проводиться вперше.

Подібна правова позиція була також висловлена Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 30.11.2016 року по справі № 336/3273/16-а ВАСУ в ухвалах від 26 травня 2015 року № К/800/2756/14, від 03 червня 2015 року № К/800/15619/15 та ВСУ у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи, що Законом №1058 не передбачена пенсія по вислузі років, дії відповідача щодо переведення з пенсії по вислузі років на пенсію за віком відповідно до вищезазначеного закону протиправними, оскільки в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Що стосується п. 2 Розділу ХV Перехідних положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачається лише тимчасова виплата даним категоріям громадян. Крім того, кошти УПФУ за виплату та доставку пенсій повертаються підприємствами, на яких працювали особи, зазначені в абз. 1 даного пункту.

Тобто, даний вид пенсії виплачується не Пенсійним фондом, а підприємством, на якому позивач працювала, не за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, як встановлено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (1. пенсії за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника), а за рахунок підприємства.

Крім того, після отримання права на пенсію за вислугу років, ОСОБА_1 продовжувала працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, при призначенні позивачеві пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 даного Закону, із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2010-2012 роки).

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зміст та обсяг заявлених уточнених позовних вимог, які стосуються зобов’язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії, час звернення до суду із адміністративним позовом, то такий перерахунок має бути здійснений з 09 серпня 2016 року. При цьому, суд визнає протиправними дії відповідача щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позивач має право на відшкодування понесених витрат, пов’язаних з розглядом справи щодо судового збору сплаченого за подання адміністративного позову, в розмірі 640,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

В силу Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Втім, суду не надано належних доказів надання правової допомоги позивачці, оскільки власне вона звернулась до суду із позовною заявою, що підтверджено її підписом, документи надіслані засобами поштового зв'язку. Крім того, до справи надано лише акт про прийняття грошових коштів до договору про надання юридичних послуг, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст.ст. 26, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 69-71, 86, 94, 99, 122, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік

Зобов’язати Шевченківське об`єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком з 09 серпня 2016 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2010-2012 рр.- 2368,70 грн.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, суму судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Іншу частину позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя, із одночасним надісланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                              Л.Г.Карабак