5/5007/14-к

1-КП/415/293/17

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою

29.11.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Дьомушкіної І.В.,

захисника Стародубцевої Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Гатчина Ленінградської області РФ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, студента І курсу ПТУ № 94 міста Лисичанська, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 122 ч.1, 121 ч. 2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, студента ІІ курсу ДВНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум», не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 122 ч.1, 121 ч. 2 КК України,

встановив:

21 лютого 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 122 ч. 1, 121 ч. 2 КК України.

Під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1, 121 ч. 2 КК України, відповідно до Ухвали слідчого судді «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 10 листопада 2014 року, до останнього застосовано запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, який в подальшому, Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області «Про продовження запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою» від 04 жовтня 2017 року продовжено до двох місяців, тобто - до 04 грудня 2017 року.

У судовому засіданні прокурор Дьомушкіна І.В. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч.1, 121 ч. 2 КК України, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості (ст. 122 ч. 1 КК України) та - тяжких злочинів (ст. 121 ч. 2 КК України), судовий розгляд - триває, свідки, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, - у повному обсязі не допитані, крім того, існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, на що вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який - не працює, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів, а також, мешкає на території, яка межує з територією, не підконтрольною органам державної влади України.

Суд, заслухавши доводи прокурора Дьомушкіної І.В., який підтримав клопотання та навів підстави доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, який у вирішенні даного питання покладався на розсуд суду, з урахуванням думки захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Стародубцевої Л.О., яка, мотивуючи відсутністю ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, заперечувала проти клопотання прокурора, а також, дослідивши надані до суду письмові матеріали кримінального провадження, в тому числі, і інформацію, надану Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, щодо неможливості доставки обвинувачених, перебуваючих під вартою, у судові засідання, під час проведення ремонтних робіт ІТТ, підпорядкованого відділку поліції, що, на думку суду, можна рахувати виключними обставинами, а також, враховуючи забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист присутністю захисника останнього, - вважає, що, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який - не працює, що свідчить про відсутність у останнього постійного джерела доходів, мешкає на території, яка межує з територією, не підконтрольною органам державної влади України, з урахуванням ступеню тяжкості інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.2, 122 ч. 1 КК України, одне з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень (ст. 121 ч. 2 КК України), і за скоєння якого передбачено покарання у вигляді - позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також, з метою запобігання ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, на що вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд - триває, допит свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, у повному обсязі не проведено, - підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, - не вбачається, оскільки, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини - вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи - є ризик переховування цієї особи від правосуддя, при цьому, зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами, і вказані суспільні інтереси, на думку суду, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою - є виправданим, у зв'язку з чим, вважає за доцільне клопотання прокурора Дьомушкіної І.В. щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою - задовольнити, продовживши обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців, тобто, - до 29 січня 2018 року.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на останнього процесуальних обов'язків, керуючись ст.110, ст.131, ст.132, ст.176-ст.178, ст.183, ст.331 КПК України, суд -

ухвалив:

Продовжити обвинуваченому:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю міста Лисичанська Луганської області, громадянину України, з професійно-технічною освітою, не одруженому, студенту ІІ курсу ДВНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум», не працюючому, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_2,

строк тримання під вартою до двох місяців, тобто - до 29 січня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокуророві та направити начальнику ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Суддя