ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року № 8254 /09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді Онишкевича Т.В.,
суддів Ліщинського А.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 20 січня 2009 року у справі за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
ВСТАНОВИЛА :
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» (далі – ДП «Міжнародний аеропорт «Львів») у березні 2008 року звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі – ДПІ у Залізничному р-ні) від 04.02.2008 року № 0000042200/0/3604 про застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 77054,00 грн.
Постановою господарського суду Львівської області від 20 січня 2009 року у справі № 19/66А позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Залізничному р-ні просить вказану постанову скасувати і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано того, що позивач здійснював готівкові розрахунки з нерезидентами в національній валюті України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України у порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93.
Під час апеляційного розгляду справи представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та надав суду пояснення відповідно до її змісту.
Представник позивача у судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» суд першої інстанції виходив із того, що за період з 01.07.2005 року по 30.03.2007 року на території аеропорту нерезиденти проводили розрахунки за паливно-мастильні матеріали у готівковій формі у національній валюті України на загальну суму 76714,00 грн. Відповідно до абз. 1 п. 1.4. Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту у валюті України», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 484 в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, та п. 4.13 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою правління Національного банку України від 26.03.1998 року № 119 такі розрахунки здійснювалися без індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, виходячи з таких міркувань.
Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, у ході проведеної ДПІ у Залізничному р-ні планової документальної перевірки ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року, результати якої було зафіксовано у акті від 04.09.2007 року за № 1836/23-2/33072442, встановлено проведення нерезидентами України на території аеропорту у період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року розрахунків за паливно-мастильні матеріали у готівковій формі у національній валюті України на загальну суму 77054,00 грн.
Відповідно до приписів ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року № 15-93 у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Разом із тим, відповідно до приписів абзацу 1 п.1.4 1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 484, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. за № 1430/10029, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у межах торговельного обороту без ліцензії здійснюються розрахунки (платежі) у готівковій валюті України за товари, які купуються на території України, відповідно до пункту 4.13 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 119 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.98 за № 245/2685.
Положеннями п. 4.13. Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року № 119, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 р. за № 245/2685, встановлено, що на території України сплата резидентами та нерезидентами зборів та здійснення платежів готівкою у випадках, не передбачених цими Правилами, проводиться у гривнях, а за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.
На підставі системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів приходить до переконання про те, що у спірний період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року нерезиденти України вправі були проводити розрахунки у готівковій формі за паливно-мастильні матеріали на території ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» з резидентами-суб’єктами підприємницької діяльності без наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України саме у національній валюті України, а відтак погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оспорюваного рішення ДПІ у Залізничному р-ні № 0000042200/0/3604 від 04.02.2008 року.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, на постанову господарського суду Львівської області від 20 січня 2009 року у справі № 19/66А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 11 листопада 2009 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді А.М.Ліщинський
В.В.Ніколін