ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11206/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді:                                                   Бруновської Н.В.

суддів:                                                                       Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:                    Бедрій Х.П.

позивача:                                                                      ОСОБА_1

представника позивача:                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 453/808/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,–

В С Т А Н О В И В:

25.07.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 361704 від 27.05.2017 року.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 20.10.2017 р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Сколівського районного суду Львівської області від 20.10.2017 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з’явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 27.05.2017 р. у м. Львів по вул. Котика, 5, керуючи транспортним засобом Honda CR-V д.н.з. НОМЕР_1, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, під час оформлення якої на вимогу інспектора поліції не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4. «а» Правил дорожнього руху України.

З огляду на дані обставини, інспектором патрульної поліції винесено постанову серії АР № 361704 від 27.05.2017р. якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Від отримання копії постанови серії АР № 361704 від 27.05.2017 року, ОСОБА_1 відмовився. Заперечень та пояснень щодо вказаної події не надавав.

Копію постанови відповідач надіслав позивачу поштою, що підтверджується супровідним листом за вих. № 2191 від 29.05.2017 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що диспозиція пп.«а» п.2.4. Правил дорожнього руху України та санкція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за непред'явлення посвідчення водія відповідної категорії.

Крім того, причин непред'явлення посвідчення водія відповідної категорії які дають підстави для звільнення від відповідальності законом не передбачено.

Пунктом «а» 2.4. Правил дорожнього руху України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що відповідальність згідно ч.1 ст.126 КУпАП настає у зв'язку із непред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що посвідчення водія він не мав змогу пред’явити працівникам поліції оскільки, посвідчення повернуте йому відповідачем у зв’язку з розглядом іншої справи № 453/541/17 р. лише 29.06.2017 р., а правопорушення мало місце 27.05.2017 р.

Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що в позовній заяві ОСОБА_1 вказує на ту обставину, що 27.05.2017р. під час складення постанови про накладення адміністративного стягнення серія АР № 361704 на вимогу працівників патрульної поліції пред’явити посвідчення водія позивач повідомив, що посвідчення водія знаходяться у його дружини.

Тобто, пояснення ОСОБА_1 містять суттєві розбіжності, що вказує на те що позивач вводить суд в оману.

Крім того, постановою Сколівського районного суду Львівської області від 20.07.2017 р. в справі № 453/541/17 р. встановлено, що позивачу посвідчення водія повернуте. (а.с. 30-31)

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 27.05.2017 р. на місці вчинення адміністративного правопорушення мав змогу та зобов’язаний пред’явити посвідчення водія на вимогу працівників поліції.

Разом з тим, постановою Сколівського районного суду Львівської області від 03.08.2017 р. яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 27.05.2017 р. в 08 год. 35 хв. у м. Львові по вул. Котика, керуючи транспортним засобом марки HONDA CR-V д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Таким чином, дані обставини підтверджують, що ОСОБА_1 27.05.2017 року в 08 год 35 хв керував транспортним засобом HONDA CR-V д.н.з. НОМЕР_1 та на вимогу інспектора патрульної поліції не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4. «а» Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,–

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сколівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 453/808/17 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_4

Суддя ОСОБА_5

Ухвала складена в понову обсязі 07.12.2017 року.