Справа №1-294/09  

ВИРОК  

ім'ям України    

3 листопада 2009 року     м. Рівне  

Рівненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді        Лопацького В.А.

при секретарі                  Іллюк С.Р.

за участю  прокурора      Шпинти С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівному кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше несудимого, непрацюючого,  

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:  

12 липня 2009 року, близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи на території огородженої стоянки автомобілів та сільськогосподарської техніки фірми «Єдність», що в с.Шубків, по вул.Незалежності, 110, Рівненського району Рівненської області, яка належить ОСОБА_2, звідки шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів викрав дві задні ресори, бувші у користуванні, від автомобіля НОМЕР_1, 1988 року випуску, вартістю по 800 гривень кожна, на загальну суму 1600 гривень, після чого з місця події зник.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що в с.Шубків, Рівненського району знаходиться фірма «Єдність», яка належить ОСОБА_2, який на даний час проживає в Америці. До осені 2006 року він працював водієм в ПАП «Альфа», директором якого на той час являвся ОСОБА_2, який одночасно являвся директором фірми «Єдність». В той час коли він працював на фірмі «Альфа» перетягнув всю сільськогосподарську техніку, по вказівці ОСОБА_2 з території даної фірми на територію фірми «Єдність», під час чого користувався своїм інструментом, а саме розвідним ключем та домкратом, які використовував для підйому сільськогосподарської техніки. Восени 2006 року він звільнився з роботи, після чого не мав наміру забрати додому свій інструмент, а саме домкрат та розвідний ключ та вирішив приховати його під автомобілем марки «ЗІЛ-130», який на той час знаходився на території фірми «Єдність», а саме поставив даний домкрат на раму вищезазначеного автомобіля з її середини, куди також положив і розвідний ключ. В перших числах липня місяця 2009 року він згадав, що восени 2006 року залишив свій інструмент на рамі автомобіля марки «ЗІЛ-130», який знаходиться на території фірми «Єдність» і вирішив поїхати та забрати даний інструмент додому. 12 липня 2009 року, біля 18 години він поїхав автомобілем марки «АУДІ-100», до території фірми «Єдність» з наміром забрати там свій інструмент, приїхавши туди він намагався знайти свого дядька ОСОБА_3, щоб з його дозволу зайти через ворота на територію фірми «Єдність» та забрати звідти свій інструмент. Не знайшовши свого дядька він вирішив проникнути на територію фірми «Єдність» відхиливши металеву сітку з задньої сторони території фірми «Єдність», зі сторони городів. Відхиливши металеву сітку та через отвір проник на територію фірми «Єдність», після чого відразу підійшов до автомобіля марки «ЗІЛ-130» на рамі якого він раніше залишив свій інструмент. Підійшовши до даного автомобіля він виявив на рамі свій домкрат та розвідний ключ, які він там раніше залишив, дістав їх та мав намір залишати територію фірми «Єдність», і саме в цей час побачив, що на даному автомобілі знаходились ресори, які він вирішив викрасти, щоб комусь продати. За допомогою розвідного ключа він розкрутив спочатку два верхні болти, якими кріпилась ліва ресора до рами автомобіля, після чого розкрутив дві нижні стрем'янки на даній ресорі та за допомогою домкрата підняв раму автомобіля, після чого дістав ліву ресору. Коли він відкрутив ліву ресору, то щоб не впала  рама автомобіля на міст положив автомобільний диск, після чого за допомогою домкрата положив раму на даний диск. Таким же чином він відкрутив і праву автомобільну ресору, а замість автомобільного диска на раму положив піноблок. Після того як він відкрутив вищезазначені дві автомобільні ресори, він ще раз переконався, чи не має нікого на території фірми «Єдність», і коли там нікого не виявив, за декілька разів почергово переніс обидві ресори, які знаходились в розібраному вигляду до місця, де він проник на територію фірми «Єдність», і через той же отвір проніс дані ресори за межі фірми «Єдність», де залишив їх в траві одного із городів, а забрати дані ресори вирішив в нічний час та пішов з домкратом та розвідним ключем до свого автомобіля, після чого поїхав додому, де зустрів ОСОБА_4, в якого під час розмови, запитав чи не може він з»їздити з ним в с.Шубків, Рівненського району, та допомогти йому перенести до автомобіля металобрухт, який він знайшов в траві, неподалік фірми «Єдність», на що ОСОБА_4 погодився. Біля 23 години 12.07.2009 року він залишив вдома домкрат та розвідний ключ, та поїхав до ОСОБА_4, з яким поїхали в с.Шубків, Рівненського району, пізніше пішли в кафе «Еліта», де пробули до 2 години ночі 13.07.2009 року, після чого відразу поїхали автомобілем по ресори. Загрузивши ресори вони поїхали додому. 13.07.2009 року, в обідню пору, він поїхав в м.Рівне, де продав дані дві ресори незнайомому чоловіку на авто ринку «Динамо» за 400 гривень.

В процесі розгляду даної кримінальної справи, у відповідності до ст.299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів у справі допитом підсудного.

Заслухавши щиросердні зізнання підсудного, суд вважає, що його дії органами досудового слідства за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна кваліфіковані вірно, а його вина у вчиненні даного злочину доведена повністю.

При обранні виду та визначенні міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, а також особу підсудного.

За місцем проживання ОСОБА_1, характеризується позитивно, раніше несудимий.  

Суд приймає, як обставини, що пом’якшують покарання підсудному його з`явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.   

 До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: металевий домкрат та розвідний ключ -- конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя                                                                                              В. А. Лопацький