ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" березня 2009 р. м. Київ К-2232/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Шевченко Ю.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міського суду Волинської області від 17.02.2004 та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26.05.2004 у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та стягнення недоплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні, -
встановила:
У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та стягнення недоплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні.
Ухвалою Луцького міського суду Волинської області від 17.02.2004, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26.05.2004, скаргу ОСОБА_1. було залишено без розгляду.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1. –ОСОБА_2., не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України Волинської області від 01.07.1998 ОСОБА_1 був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за вислугою років, при звільненні йому було нараховано і виплачено вихідну допомогу у розмірі п’яти окладів. У 2003 році ОСОБА_1 звернувся до суду з приводу неправильного нарахування та виплати вихідної допомоги.
Частинами 1 та 3 статті 2485 Цивільного процесуального Кодексу України (в редакції Закону 1963 року) встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій може бути подано в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.
Колегія суддів вважає, що судами зроблено правильний висновок щодо залишення скарги без розгляду, оскільки скаржником не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою та не ставилося питання про поновлення цього строку.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
ухвалила:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Луцького міського суду Волинської області від 17.02.2004 та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26.05.2004 у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та стягнення недоплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І.Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф.Загородній
М.М. Заїка
Головуючий
Судді А.Ф. Загородній