ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 р. № 2а-8744/09/2570
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Ніжинський м'ясокомбінат"
доНіжинської об'єднаної державної податкової інспекції
провизнання нечинним податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від прокуратури
Котової Є.В.
від позивача
від відповідачаКапаниця Н.М., наказ № 425а-К від 26.09.2009 року, Білан Н.М., довіреність № 258/2 від 23.03.2009 року
Канавець В.П., довіреність № 919/9/10-003 від 14.04.2009 року, Уткіної О.О., довіреність № 917/9/10-003 від 14.04.2009 року, Падалки В.Б., довіреність № 916/9/10-003 від 14.04.2009 року, Самоненко О.В., довіреність № 918/9/10-003 від 14.04.2009 року
ВСТАНОВИВ:
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „Ніжинський м’ясокомбінат” до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 12.11.2008 року № 0000912301/0 про нарахування 4479211 грн. податку на додану вартість та 2239606 грн. штрафних санкцій визнати нечинним та скасувати його, податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 12.11.2008 року № 0000902301/0 про нарахування 5328976 грн. податку на прибуток підприємств та 1080061 грн. штрафних санкцій визнати нечинним та скасувати його та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 6,80 грн., не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями вважає їх незаконними та винесеними із порушенням норм матеріального права.
31.03.2009 року позивач надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.03.2009 року № 0000902301/2, від 20.03.2009 року №0000912301/2, від 20.03.2009 року №0001012301/2, від 20.03.2009 року №0000212301/2 та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 13,60 грн.
В судовому засіданні представники позивача збільшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представники відповідача позовну заяву не визнали повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.05.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.06.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На підставі направлень від 16.09.2008 року № 130 та від 10.10.2008 року № 150, виданих Ніжинською об’єднаною державною податковою інспекцією та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у період з 16.09.2008 року по 27.10.2008 року Ніжинською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства «Ніжинський м’ясокомбінат» з питань дотримання останнім вимог валютного та іншого законодавства податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої відповідачем був складений акт перевірки № 1309/23-00444375.
В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 та п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 5328976 грн., п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 п.4.1 ст. 4 п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 4479211 грн.
На підставі вказаного акту Ніжинською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0000902301/0 про сплату 5328976 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 1080061 грн. застосованих за порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та № 0000912301/0 про сплату 4479211 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 2239606 грн. застосованих за порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3; п.4.1 ст.4; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7; п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями позивачем до Ніжинської ОДПІ було подано скаргу, яка рішенням останньої залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ВАТ «Ніжинський м’ясокомбінат» було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0000912301/0 від 12.11.2008 року та № 0000902301/0 від 12.11.2008 року до державної податкової адміністрації в Чернігівській області. Рішенням ДПА в Чернігівській області скаргу платника залишено без задоволення, а рішення Ніжинської ОДПІ без змін. Також даним рішенням про результати розгляду скарги застосовано до позивача 219185,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток.
На підставі вказаного рішення про результати розгляду скарги ДПА у Чернігівській області Ніжинською ОДПІ винесені податкові повідомлення рішення від 20.03.2009 року № 0000902301/2, від 20.03.2009 року №0000912301/2, від 20.03.2009 року №0001012301/2, від 20.03.2009 року №0000212301/2.
Під час перевірки встановлено, що ВАТ «Ніжинський м’ясокомбінат» до складу валового доходу не включило суму безнадійної заборгованості, яка виникла у зв’язку з оголошенням ТОВ «Консул-ОК» банкрутом і зняття його з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, що визначено як порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У 2007 році ВАТ «Ніжинський м’ясокомбінат» мав договірні відносини з ТОВ «Консул-ОК» (договір від 07.06.2007 року № 08/06 щодо придбання шкір), товариством було отримано товару (шкір) на загальну суму 2155631 грн. (відповідно накладних від 07.05.2007 року № 508 на суму 609685,99 грн., від 16.05.2007 року № 509 на суму 99326,49 грн., від 22.05.2007 року № 510 на суму 174436,51 грн., від 22.06.2007 року № 612 на суму 495182 грн., від 25.06.2007 року № 613 на суму 246050 грн., від 26.06.2007 року № 614 на суму 253820 грн., від 27.06.2007 року № 615 на суму 277130 грн.), оплачено ВАТ «Ніжинський м’ясокомбінат» 12.07.2007 року даний товар в сумі 2000000 грн. Станом на 01.07.2008 року по даним операціям у товариства є кредиторська заборгованість в сумі 155631 грн. 22.08.2007 року був внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання ТОВ «Консул-ОК» банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура. 15 жовтня 2007 року був внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи ТОВ «Консул-ОК», у зв’язку з визнанням її банкрутом, довідка ЄДРПОУ № 346469.
Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно відомостей державного реєстратора до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення державної реєстрації ТОВ «Консул-ОК» за судовим рішенням від 16.08.2007 року № 45/60б, що відповідно до п.6 ст.39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є датою припинення юридичної особи, які відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначені відомості є достовірними.
Таким чином, позивач за отримані раніше товари не розраховувався, а оскільки кредитор ТОВ «Консул-ОК» відсутній, зобов’язання позивача перед ТОВ «Консул-ОК» є такими, що не можуть бути виконаними, внаслідок чого сума заборгованості за цими товарами є валовим доходом у відповідності до п.4.1.6 ст.4 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як дохід з інших джерел.
Отже, сума кредиторської заборгованості платника податку перед юридичною особою ТОВ «Консул-ОК» залишилася не стягнутою після зняття його з обліку, у зв’язку з цим на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ця сума повинна бути включена до складу валових доходів товариства, однак позивачем не включено до валового доходу суму заборгованості, чим занижений валовий доход за 2007 рік на 155631 грн.
Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Оскільки частина несплаченої вартості товарів в сумі 155631 грн. в подальшому не може призвести до витрат позивача у зв’язку з відсутністю боржника і зазначена сума без ПДВ не може мати статус витрат, тому вона підлягає коригуванню з валових витрат в сумі 129693 грн.
Пунктом 11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Ніжинський м’ясокомбінат» відвантажило з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» шкіри свиней власного забою на суму 1638564 грн. в тому числі ПДВ 273094 грн. зазначені зобов’язання по податку на додану вартість від реалізації шкір свиней, позивач відобразив в скороченій декларації переробного підприємства.
Визначення продукції, яка може бути віднесена до тієї чи іншої категорії товарів, у тому числі й категорії «м'ясо і м’ясопродукти», повинна здійснюватися відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (ДКПП), та державного класифікатора України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД). Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року № 822 та чинний з 01.01.1999 року, класифікаційне угрупування м’яса та м’ясопродуктів передбаченого у секції Б «Продукція обробної промисловості», підсекції БА «Продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів», розділу 15 «Продукція харчової промисловості», групі 15.1 «М'ясо, м’ясопродукти та продукти забою тварин». Зокрема, до групи 15.1 «М'ясо, м’ясопродукти та продукти забою тварин» розділу 15 «Продукція харчової промисловості» (підсекція DA «Продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів) включено: 15.11 М'ясо та субпродукти забійних тварин; 15.12 М'ясо свійської птиці та пір’я; 15.13 М’ясопродукти, у свою чергу клас 15.11 складається з продукції 15.11.1 М'ясо свіже та заморожене; 15.11.2 Вовна та шкури сирі (ця категорія не включає шкури свиней); 15.11.3 жири тваринні харчові; 15.11.4 відходи забою тварин нехарчові.
Враховуючи вказане кодування продукції, визначені окремі категорії «м'ясо», «м’ясопродукти», до яких шкури свиней не включено, а виділено за окремими кодами, зокрема 01.25.33 («Шкури тварин інших», категорії 01.25.3 «Шкури, тварин», класу 01.25 «Продукція розведення інших тварин», групи 01.2 «Продукція тваринництва», розділу 01 «Продукція сільського господарства, мисливства та пов’язані з нею послуги»), секція А- «продукція сільського господарства, мисливства та лісового господарства»).
Отже, позивач податкові зобов’язання з податку на додану вартість від реалізації шкір свиней не відобразив у загальній декларації з ПДВ, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, а неправомірно зазначив дані зобов’язання в податковій декларації з ПДВ скороченій переробного підприємства, що призвело до заниження податкових зобов’язань з ПДВ на суму 273094 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладені договори купівлі-продажу на поставку від ТОВ «Соціум-Торг» до ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» шкір великої рогатої худоби та свиней, проте за реєстраційним журналом виїзду і заїзду автомобілів на територію комбінату, в якому розпочато запис з 1 травня 2008 року. За період з 1 травня 2008 року по 30 червня 2008 року завезення і вивезення шкур в журналі не відображено, а за період з 1 січня 2007 року по 30 квітня 2008 року журнал взагалі не був наданий. Документів, що підтверджують приймання - передачу товарів від ТОВ «Соціум-Торг», в тому числі на відповідальне зберігання, не надано. Накази та інші підтверджуючі документи на відрядження до ТОВ «Соціум-Торг» осіб, компетентних (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) з питання визначення якості і комплектності товару, які брали б участь у прийманні товару від постачальника та відвантаження її покупцю відсутні. На підтвердження виконання угоди були надані податкові накладні по операціям з ТОВ «Соціум-Торг», але документів, що підтверджують транспортування шкір від ТОВ "Соціум-Торг» до ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», зокрема товарно - транспортні накладні надані не були. ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» були надані товарно-транспортні накладні від ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» до ВАТ «ПІП «Світанок», згідно яких встановлено, що по ряду транспортних засобів та причепів, вказаних у цих товарно - транспортних накладних, є власниками наступні громадяни-підприємці та підприємства: ОСОБА_1 (м. Запоріжжя), ДП «Укрспецавтобаза» (м. Київ), ТОВ «Агроскоп Україна» (м. Київ), ТзОВ «Вен транс» (м. Львів), ПП ОСОБА_2 (м. Львів), ОСОБА_3 (м. Чернігів); ОСОБА_4 (м. Чернігів); ПП «Ярослав-Транс» (Львівська область); ОСОБА_5 (м. Львів); ОСОБА_6 (м. Львів); ОСОБА_7 (Одеська область); ТОВ «Ботак» (м. Львів); ПСП «Ньютон Грань» (м. Черкаси); ОСОБА_8 (м. Кіровоград); ОСОБА_9 (м. Кам'янець-Подільськ). Як вбачається з пояснень посадових осіб вказаних підприємств та приватних підприємців з приводу взаємовідносин з ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», ВАТ «ПІП «Світанок», у власності яких знаходяться вказані в товарно-транспортних накладних транспортні засоби, транспортні послуги цим підприємствам не надавали і в періоди, вказані в товарно-транспортних накладних транспортні засоби та причепи для перевезень даним підприємствам не використовувались. Також, відповідачем отримані від ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі (м. Львів), ДПІ у Личаківському районі (м. Львів), ДПІ у Пустомитівському районі (м. Пустомити), ДПІ у Орджонікідзевському районі (м. Запоріжжя) відповіді на запити щодо питання взаємовідносин ПП «Ярослав-Транс», СПД ОСОБА_2, ТОВ «Вен Транс», СПД ОСОБА_1 з ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», ВАТ «ПІП «Світанок» та ТОВ «Соціум-Торг». У всіх отриманих відповідях надана інформація про відсутність господарських відносин з наведеними підприємствами - вказано, що послуги із перевезень зазначеними підприємствам не надавались. По ряду транспортних засобів (з державними номерами ІСА1581АМ, ВС8802АА, АТ3631АК та інші), вказаних в товарно-транспортних накладних, на запити держподатінспекції щодо реєстрації їх в органах державної автомобільної інспекції отримані відповіді УДАІ УМВС України в Чернігівській області, в яких повідомлено, що дані транспортні засоби взагалі не значаться в Національній базі даних ДАІ.
Таким чином, відсутність повної інформації щодо фактичних обставин здійснених фінансово-господарських операцій не дає можливості зробити висновки про зв'язок таких операцій із господарською діяльністю підприємства.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, оскільки відсутні первинні бухгалтерські документи фактичного відвантаження шкір ВРХ та свиней з ТОВ „Соціум –Торг” та отримання даного товару ВАТ „Ніжинський м'ясокомбінат”, позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірно віднесено до валових витрат придбання шкір ВРХ та свиней від ТОВ „Соціум –Торг”.
Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано документів, які б свідчили про рух товару від постачальника до перевізника та до покупця, оскільки відсутні акти приймання-передачі товару, довіреності, документи що засвідчують транспортування, зберігання товару.
Враховуючи вказане, позивачем в порушення зазначених правових норм завищено податковий кредит в сумі 4206117 грн., оскільки наявність отриманої податкової накладної за відсутності господарської операції (оприбуткування товару та його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи вимоги вказаної статті відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0000902301/0 від 12.11.2008 року, за заниження податку на прибуток за IV квартал 2007 року в сумі 71331 грн. і за I півріччя 2008 року в сумі 5257645 грн., до відкритого акціонерного товариства «Ніжинський м’ясокомбінат» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1299246 грн.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів неправомірності та необгрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суду не надав.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Ніжинський м’ясокомбінат" до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинних податкових повідомлень-рішень № 0000912301/0 від 12.11.2008 року, № 0000902301/0 від 12.11.2008 року, № 0000902301/2 від 20.03.2009 року, № 0000912301/2 від 20.03.2009 року, № 0001012301/2 від 20.03.2009 року, № 0000212301/2 від 20.03.2009 року, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 01.06.2009р
Суддя Ю.О.Скалозуб