Справа № 2-а-9393 2009 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 08.09.2009 року о 14 год.05 хв. при під’їзді до площі Космонавтів в м.Білій Церкві на автомобілі ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 він побачив біля пішохідного переходу жінку похилого віку, яка просила фізичної допомоги, проїхавши за перехід метрів 15, він зупинився, перевів жінку на зупинку транспортних засобів, але коли повернувся до автомобіля, то відповідач без належних підстав склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення і виніс постанову про накладення штрафу, не врахувавши його пояснень щодо причин зробленої ним зупинки. Позивач вважає, що він не зупинявся на перехресті, не порушував п.15.9 ПДР України, в місці зупинки його автомобіля відсутні будь-які дорожні знаки про заборону стоянки чи зупинки, а тому він просив суд скасувати постанову від 08.09.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.
В суді позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач до суду не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд вважає за можливе провести розгляд даної справи без участі відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що 08.09.2009 року інспектором ДПС ДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АІ № 052951 щодо позивача по справі, який керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 08.09.2009 року о 14 год. по вул. Площа Космонавтів в м.Білій Церкві, здійснив зупинку на перехресті, чим порушив п.15.9 ПДР України, що стверджується копією протоколу в матеріалах справи.
На підставі цього протоколу відповідачем винесену постанову серії АІ № 053509 від 08.09.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., що слідує з копії вказаної постанови.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
За п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.122 КпАПУ передбачена відповідальність і за порушення водіями правил зупинки, стоянки у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.15.9 /г/ ПДР України зупинка транспортних засобів забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Позивач не заперечує обставин, вказаних в протоколі, але посилається на те, що він зупинився не на перехресті, там на пл.Космонавтів –круговий рух на перехрещенні доріг, відсутні дорожні знаки, які б забороняли стоянку або зупинку, його автомобіль не створював ніяких перешкод.
В п.1.10 ПДР України визначено, що перехрестя-місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Отже, враховуючи місце зупинки автомобіля, на яке вказує сам позивач, він дійсно зупинив транспортний засіб на перехресті, а це вже є порушенням вимог ПДР України, і наявність забороняючих дорожніх знаків не є в даному випадку обов’язковою.
Відповідно до ст.251 КпАПУ доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, його зміст повністю відповідає вимогам ст.256 КпАПУ, у протоколі є відмітка про те, що позивач від підпису та пояснень відмовився, що підтверджено підписами 2-х свідків, необхідні відомості про яких занесено також до протоколу.
Отже, цей протокол є належним доказом по справі і викладені в ньому обставини позивачем не спростовані.
Відповідно до ст.280 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вказано вище, позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАПУ, за що його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.- в межах санкції вказаної статті.
За ст.293 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, проаналізувавши всі надані докази, суд приходить до висновку, що інспектор ДПС діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підстав для скасування винесеної ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не вбачає.
Отже, суд вважає за можливе постанову від 08.09.2009 року серії АІ № 053509, винесену інспектором ДПС ОСОБА_2., на підставі якої позивача було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.122 КпАПУ, залишити без змін, а позов позивача –без задоволення.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 122, 251,256,280,293 КпАП України, п.п.1.10, 15.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, ст.ст.6,17,18, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Дмитренко А.М.