Справа № 2-2426/09                                                                                                            

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ       УКРАІНИ  

13  жовтня 2009 року Залізничний районний суд м. Львова в складі :  

головуючого-судді – Мусієвського Є.П.  

при секретарі – Пелещишин І.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2   про розірвання шлюбу,  

встановив:  

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09.10.1993 року і від спільного подружнього життя мають двоє синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачкою, покликаючись на те, що сімейне життя у них не склалось через несумісність характерів, що стало причиною постійних   непорозумінь, конфліктів та сварок,  тому  впродовж двох з половиною  років проживають окремо,  не підтримують подружніх відносин, спільне господарство не ведуть, відсутні почуття поваги та  любові. У позивача є інша жінка, з якою підтримує фактичні шлюбні стосунки, яка перебуває у стані вагітності. Примирення  між ними неможливе.  

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого і доповнив, що перспектив  до збереження шлюбу нема, кожен з них живе своїм життям, він має намір створити іншу сім?ю, тому  шлюб з відповідачкою  існує формально, просить позов задовольнити.  

Відповідачка в судовому засіданні  позов визнала та пояснила, що дійсно вони з позивачем тривалий час  не підтримують подружніх відносин, проживають окремо, спільного господарства не ведуть,  шлюб існує формально, примирення неможливе та недоцільне,  тому просить шлюб розірвати.  

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.  

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки між ними тривалий час немає взаєморозуміння, вони протягом двох з половиною років  не підтримують подружніх відносин, проживають окремо, спільного господарства не ведуть,  що свідчить про стійкість і тривалість конфлікту між ними,  позивач перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою.  

Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, перспективи для його збереження відсутні, тому шлюб слід розірвати, поскільки сім’я сторін розпалася остаточно, подальше їх спільне проживання та збереження сім”ї є неможливим і таке суперечить інтересам сторін.  

Витрати, пов”язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на позивача.  

Керуючись ст.ст.10, 60,209,212,215 ЦПК України, ст.ст. 105, 112 СК України, суд, -  

вирішив:  

Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 (до шлюбу Маркелова) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 09 жовтня 1993 року  у  відділі ЗАГСу виконавчого комітету Галицької районної Ради народних депутатів м. Львова,  актовий  запис за  № 325.  

    Утримати на користь держави із  ОСОБА_1 витрати, пов”язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу в розмірі  17 грн., а  ОСОБА_2  від сплати витрат звільнити.  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:  

Оригінал  рішення.