Справа № 2-2366/09                                                                                                            

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ       УКРАІНИ  

22  жовтня 2009 року Залізничний районний суд м. Львова в складі :  

головуючого-судді – Мусієвського Є.П.  

при секретарі – Пелещишин І.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2     про розірвання шлюбу,  

встановив:  

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.11.1994 року і від спільного подружнього життя мають малолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем, покликаючись на те, що сімейне життя у них не склалось, відповідач зраджував у подружній вірності, зловживав спритними напоями, внаслідок чого лікувався від алкоголізму, провокував сварки, скандали в присутності малолітньої дитини, тому  півтора року тому припинили шлюбні відносини, ведення спільного господарства, втратили один до одного почуття поваги, довіри  та  любові. Примирення  між ними неможливе.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви такого і доповнила, що перспектив  до збереження шлюбу нема, вони з відповідачем навіть не спілкуються, тому  шлюб з відповідачкою  існує формально, просить позов задовольнити.  

Відповідач в судовому засіданні  позов визнав та пояснив, що дійсно вони з позивачкою тривалий час  не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть,  шлюб існує формально, примирення неможливе та недоцільне,  тому просить шлюб розірвати.  

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.  

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки між ними тривалий час немає взаєморозуміння, вони протягом тривалого часу  не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть,  що свідчить про стійкість і тривалість конфлікту між ними.  

Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, перспективи для його збереження відсутні, тому шлюб слід розірвати, поскільки сім’я сторін розпалася остаточно, подальше їх спільне проживання та збереження сім”ї є неможливим і таке суперечить інтересам сторін.  

Витрати, пов”язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на відповідача.  

Керуючись ст.ст.10, 60,209,212,215 ЦПК України, ст.ст. 105, 112 СК України, суд, -  

вирішив:  

Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_3 (до шлюбу Сімеріна) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 24 листопада 1994 року  у  відділі запису актів  громадянського стану  виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів,  актовий  запис за  №2975.  

    Утримати на користь держави із ОСОБА_2 витрати, пов”язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу в розмірі  17 грн., а  ОСОБА_1 від сплати витрат звільнити.  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:  

Оригінал  рішення.