ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року № 876/9755/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ПБС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.03.2013 року № 0000262203.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року, позов було задоволено.

Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 року вказані рішення судів були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В своїй ухвалі касаційний суд вказав, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичної поставки позивачу від ПП «Симетрія» підрядних послуг та наявності у цього постачальника об'єктивної можливості для виконання таких послуг, з огляду на посилання відповідача щодо відсутності у нього матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для реального виконання будівельних робіт, обставини, які призвели до порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ПП «Симетрія». З цією метою, в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не вистачає для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами нового розгляду справи постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що суд не встановив підстав для виключення ТзОВ «ПБС» із складу витрат коштів в сумі 836794,00 грн. за виконані ПП «Симетрія» роботи, що проведені відповідно до укладених договорів, які мали реальний характер, та в подальшому збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до акту перевірки у бухгалтерському та податковому обліку ТзОВ «ПБС» відображено господарські операції з ПП «Симетрія». Однак проаналізувавши бази даних ДПС, податкові звітності, дані системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України позивача та його контрагентів встановлено нереальність здійснення господарських операцій та участь підприємств у схемах ухилення від оподаткування. При цьому, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару і подальшою господарською діяльністю. Також апелянт наголошує, що перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для здійснення діяльності, а саме відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Також відповідач посилається на те, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.02.015 року, який набрав законної сили, було встановлено факт, що ПП «Симетрія» було створене без мети здійснення господарської діяльності та для незаконних послуг іншим суб'єктам господарювання щодо зменшення податкових зобов'язань шляхом штучного формування витрат і податкового кредиту та конвертації коштів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, працівники Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Державної податкової служби провели невиїзну позапланову документальну перевірку ТзОВ «ПБС» з питань правильності декларування податкових зобов'язань з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року до 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.03.2013 року № 1906/22-3/32872788.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. п. 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в ІV кварталі 2011 року на 192462,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0000262203, яким ТзОВ «ПБС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 192462,00 грн. за основним платежем.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (робіт, послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (робіт, послуг). Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару (робіт, послуг) мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України є необхідними для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною і достатньою підставою для включення цих сум до складу витрат.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена, зокрема, ст. ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до змісту вказаних норм для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарів (робіт, послуг).

В контексті наведеного вище колегія суддів враховує наступне.

Як встановив суд, 02.08.2011 року ТзОВ «ПБС» (замовник) уклало з ПП «Симетрія» (підрядник) договір підряду № 004/08-ТП, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи - будівництво підпірних стінок №1-2 на шестирівневій відкритій автостоянці № 1 для автомобілів та підпірних стінок тунелю ПС-1, ПС-2, ПС-3, ПС-4, ПС-5 ТК «Буковель» в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відповідно до локальних кошторисів.

19.09.2011 року ТзОВ «ПБС» (замовник) уклало з ПП «Симетрія» (підрядник) договір підряду № 18/10-ОЧ, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву очисних (каналізаційних) споруд потужністю 4000 м3/добу ТК «Буковель» в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відповідно до локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, що є невід'ємними частинами даного Договору .

20.09.2011 року ТзОВ «ПБС» (замовник) уклало з ПП «Симетрія» (підрядник) договір підряду № 19/10-ОЧ, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву очисних (каналізаційних) споруд потужністю 4000 м3/добу Туристичного комплексу «Буковель» в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відповідно до локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, що є невід'ємними частинами даного Договору.

29.09.2011 року ТзОВ «ПБС» (замовник) уклало з ПП «Симетрія» (підрядник) договір підряду № 75/11-ДР, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи у туристичному комплексі «Буковель» в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відповідно до кошторисів.

На підтвердження факту реального здійснення зазначених господарських операцій, а саме виконання підрядником будівельних робіт та оплати їх вартості, позивач надав суду копії актів приймання виконаних робіт та локальних кошторисів вартості, робіт, якими зафіксовано здійснення робіт ПП «Симетрія» і які містять всі необхідні реквізити, встановлені законом для первинних документів, а також відомості операцій по рахунку 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) за період з 01.09.2011 року до 31.03.2012 року та копії платіжних доручень.

При цьому, як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та надавались відповідачу при проведенні перевірки.

Також колегія суддів враховує, що мета придбання позивачем зазначених вище робіт у ПП «Симетрія» узгоджується і пов'язана з її господарською діяльністю, оскільки видами діяльності ТзОВ «ПБС» за КВЕД є: знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво житлових і нежитлових будівель,будівництво доріг і автострад (основний),будівництво мостів і тунелів.

Щодо посилання відповідача на складений Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Симетрія» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 1 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року» колегія суддів зазначає наступне.

В даному акті зазначено, зокрема, що операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ПП «Симетрія» порушують частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, тобто не дотримано вимог реального настання наслідків правочинів, самі правочини суперечать моральним засадам суспільства, отже, ПП «Симетрія» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Також наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 було затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

Згідно з п. 4.4 цих Методичних рекомендацій в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до Методичних рекомендацій і передбачає, зокрема, внесення до цього акту окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

При цьому, слід зауважити, що п. 15 Додатку № 3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі державної податкової служби інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в тому числі отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків, а дії з проведення зустрічної звірки та зі складання акту за їх результатами, з відображенням в ньому відповідної інформації, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Також колегія суддів зазначає, що Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова дійшла вказаних вище висновків без дослідження первинних документів фінансового і бухгалтерського обліку ПП «Симетрія», в зв'язку з чим такі відомості не можна вважати повністю достовірними та обґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на вирок Галицького районного суду м. Львова від 13.02.015 року в кримінальній справі № 461/10489/13-к, який набрав законної сили, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків) Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

У випадку наявності в діях посадових осіб суб'єкта господарювання чи інших осіб, пов'язаних з його діяльністю ознак кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, доказом вини може бути лише вирок суду, постановлений у кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено факт здійснення посадовими особами підприємств - контрагентів позивача фіктивного підприємництва, тобто відсутність реальних господарських операцій.

В даному вироку зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в період 2010-2012 року з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності при невстановлених обставинах він організував придбання та перереєстрацію на спеціально підібраних осіб ряд суб'єктів господарювання, а саме: ПП «Наладка», ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД», ПП «Симетрія» і ТзОВ «Олекс» для вчинення фіктивного підприємництва з метою надання незаконних послуг суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, конвертації безготівкових коштів в готівку та отримання внаслідок цих дій неконтрольованого доходу.

Зазначеним вище вироком зазначених осіб було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, а за ч. 2 ст. 205 - виправдано, тобто не доведено факту фіктивності зазначених вище підприємств.

При цьому, з вироку вбачається, що при розгляді даної кримінальної справи не досліджувалися господарські операції цих підприємств з ТзОВ «ПБС».

Також колегія суддів вважає, що сам по собі факт здійснення невідомими особами діяльності від імені підприємства-контрагента ПП «Симетрія», в тому числі підписання фінансово-господарських та інших документів, не може бути достатньою підставою для донарахування податкових зобов'язань позивача за результатами взаємовідносин з цим підприємством, а зазначеним вироком не спростовується реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за господарським договором між вказаними вище суб'єктами господарювання.

Крім того, колегія суддів враховує, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем ПП «Симетрія» було зареєстроване у встановленому порядку, не було виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебувало на обліку в органах державної податкової служби, було зареєстроване платником податку на додану вартість, а також мало ліцензію на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановлено факти реального придбання ТзОВ «ПБС» робіт у ПП «Симетрія», які використовувались ним у власній господарській діяльності, підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, тому у податкового органу не було законних підстав для висновків про неправомірність формування позивачем витрат по взаєморозрахунках з цим контрагентом в періоді, що перевірявся.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у справі № 809/1558/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя О. М. Довгополов

судді Л. Я. Гудим

В. В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 04.12.2017 року