Справа № 2а-3304/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби 3-го взводу Державної автомобільної інспекції м. Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби 3-го взводу Державної автомобільної інспекції м. Одеси при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2, ВДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВН № 210767. Позовні вимоги мотивовані тим, що особою, яка винесла зазначену постанову невірно були визначені фактичні обставини події, яку було розцінено відповідачем як адміністративне правопорушення (а.с. 1).
15 вересня 2009 року УДАІ ГУМВС України в Одеській області подало заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 в яких просило замінити неналежного відповідача ВДАІ м. Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області на УДАІ ГУМВС України в Одеській області та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі у зв’язку правомірністю складеного співробітником ДАІ протоколу (а.с. 10-11).
В процесі судового розгляду справи позивачем була подана уточнена позовна заява пов’язана з заміною неналежного відповідача, в якій він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 17). Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що посилання інспектора Константинова Василя Івановича про порушення позивачем п.15.9 Правил дорожнього руху є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 зупинився позаду маршрутного таксі, яке здійснювало висадку пасажиру, після чого, пропустив пішоходів, які переходили вулицю, тому вважає, що зупинившись з тих обставин на пішохідному переході не вчиняв адміністративного правопорушення.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 23 червня 2009 року інспектором дорожньо-постової служби третього взводу УДАІ ГУМВС України в Одеській області Константи новим ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ № 378877 від 17.07.2009 року (а.с.14) та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВН № 210767 від 17 липня 2009 року, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у відповідності з ч.1 ст. 122 КпАП України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень (а.с. 15).
Відповідно до ст. 222 КпАП України органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КпАП України, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ такі справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст.ст. 287, 288 КпАП України вказана постанова була оскаржена до Малиновського районного суду м. Одеси та повинна бути розглянута судом у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України. Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Оцінюючи заперечення представника Управління ДАІ при ГУМВС України в Одеській області (а.с. 10) суд виходить з того, що хоча і для провадження у справах про адміністративні правопорушення є характерним специфічний вид доказу – безпосереднє спостереження уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і проведення адміністративного розслідування, проте сам по собі факт складання протоколу не може бути визнаний єдиним та достатнім доказом для встановлення вини особи в скоєнні правопорушення у разі оспорення особою факту вчинення адміністративного правопорушення. Так, відповідно до ст. 254 КпАП України п ро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
З протоколу про адміністративне правопорушення та з постанови про адміністративне правопорушення від 17.07.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9 (г) Правил дорожнього руху України.
Так, з диспозиції ч.1 ст.122 КпАП України вбачається що об’єктивна сторона правопорушення полягає в перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушенні вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п. 1.10 „Правил дорожнього руху”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року № 1306 зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Відповідач кваліфікував дій позивача, як порушення п. 15.9 Правил дорожнього руху України, яке встановлює обмеження щодо зупинки транспортних засобів.
З пояснень позивача вбачається, що позивач здійснив вимушену зупинку, у зв’язку із зупинкою маршрутного таксі, яке рухалось попереду його транспортного засобу, після чого пропустив пішоходів, які переходили проїзну частину, після чого пропускав транспортні засобі, що рухались на зелене світло світлофору.
Відповідно до п. 15.9. (г) „Правил дорожнього руху України” зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до п. 1. 10 „Правил дорожнього руху України” перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього Руху. Надання переваги в русі може полягати в наданні дороги транспортним засобам, що рухаються по головній дорожні, наданні дороги пішоходам, що перетинають проїзну частину по нерегульованому чи регульованому пішохідному переходу, наданні дороги транспортним засобам на регульованому перехресті, що рухаються на зелене світло світлофору та інше.
Таким чином, особа, яка здійснює зупинку на перехресті у випадку надання переваги в русі транспортному засобу чи пішоходу, є такою, що не порушує правил зупинки.
Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються окрім інших відомостей, суть адміністративного правопорушення. Суд вважає, що відповідачем вимоги ст. 256 КпАП України виконано не в повному обсязі, оскільки в протоколі не зазначено, чи здійснював позивач зупинку транспортного засобу у зв’язку з надання перевагою в русі іншим учасникам дорожнього руху, чи з інших обставин, що має суттєве значення для вирішення справи. Крім того, у зв’язку з тим, що відповідач, окрім повноваження складення протоколу про адміністративне правопорушення одночасно уповноважений й розглядати справу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що ним не додержано вимог ст. 278 КпАП України щодо об’єктивного та неупередженого контролю правильності складення протоколу про адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена із порушенням ст. 278 КпАП України не та є такою, що підлягає скасуванню.
Таким чином, відповідач при складенні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення неповно врахував всі обставини дорожньої обстановки, не правильно кваліфікував дії позивача як винні. Суд також приймає до уваги ту обставину, що дії водія повинні були оцінені також з точки зору виконання ним вимог пп. 16.4, 16.5 ПДР, що б дозволило в повному обсязі оцінити фактичну дорожню обстановку.
Відповідно до ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином постанова про адміністративне правопорушення від 17.07.2009 року підлягає скасування.
При скасуванні постанови суд також виходить з того, що відповідно зі ст. 251 КпАП України д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, а саме, зупинки транспортного засобу не у зв’язку з наданням переваги в русі іншим учасникам руху, оскільки в матеріалах справи відсутня відеозапис, пояснення свідків (ст. 69 КАС України), які б могли підтвердити вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 122 КпАП України. Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно зі ст. 6 КАС к ожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Відповідно до ст. 293 КпАП України о рган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. За відсутності доказової бази та з врахуванням особливостей процедури суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 256, 278, 293 КпАП України, ст.ст. 6,8, 11, 12, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби 3-го взводу Державної автомобільної інспекції м. Одеси при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Скасувати постанову ВН 210767 по справі про адміністративне правопорушення прийняту 17.07.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.
Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК
Ў
Україна
Малиновський районний суд міста Одеса
65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1 “А”, 784-85-85
19 листопада 2009 року
С-12 / Справа № 2а-3304/09 ОСОБА_2
Направляємо Вам повний текст постанови суду від 16 листопада 2009 року по справі адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби 3-го взводу Державної автомобільної інспекції м. Одеси при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення для відома.
Додаток: копія постанови на 4 арк.
Суддя
Малиновського районного
суду м.Одеси А.І.ДРІШЛЮК
19 листопада 2009 року
С-12 / Справа № 2а-3304/09 ОСОБА_2
Направляємо Вам повний текст постанови суду від 16 листопада 2009 року по справі адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби 3-го взводу Державної автомобільної інспекції м. Одеси при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення для відома.
Додаток: копія постанови на 4 арк.
Суддя
Малиновського районного
суду м.Одеси А.І.ДРІШЛЮК