Справа № 2-о-103/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Ганича І.М.
народних засідателів Міхновського Г.А., Лагутіна Б.Г.
при секретарі Мицько О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в червні цього року звернулася в суд із заявою про визнання її брата ОСОБА_2 безвісно відсутнім, посилаючись на те, що він зловживав спиртними напоями, час від часу зникав з дому, де вони разом проживали, та що з лютого 2006 р. немає жодних відомостей про його місцезнаходження, а заходи щодо його розшуку не дали ніяких результатів і що встановлення безвісної відсутності ОСОБА_2 необхідне для реалізації нею своїх житлових прав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, покликаючись на мотиви такої, яку просить задоволити.
Представник заінтересованої особи – Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради – проти заяви не заперечила і просить таку задоволити.
Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи та свідків, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 проживав разом із сестрою ОСОБА_1 та її сім’єю по вул.Садовій, 29/82 у м.Львові /а.с. 6/ і що він тривалий час зловживав спиртними напоями, зникав з дому та в лютому 2006 р. пішов з дому і не повернувся та що з того часу жодних відомостей про місце його перебування немає, а заходи Шевченківського РВВС м.Львова щодо його розшуку /а.с. 5, 11/, про проведення яких зверталася ОСОБА_1, результатів не дали.
Наведене підтверджується поясненнями заявника та сусідів – свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також довідками Шевченківського РВВС м.Львова /а.с. 5, 11/.
Виходячи із зазначеного та враховуючи, що в місці постійного проживання ОСОБА_2 вже більше двох з половиною років немає жодних відомостей про його місцеперебування і встановити таке не вдається, то заяву ОСОБА_1 слід задоволити і визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім, бо це породжує для осіб, з якими він спільно проживав, певні правові наслідки.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 246-250 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити. Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Львова, безвісно відсутнім з 01.03.2006 р.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Народні засідателі:
Оригінал рішення.