ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року справа № 813/3830/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Харів М.Ю.

за участю представників:

представника відповідача - Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Меринос-Захід" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Фермерське господарство "Меринос-Захід" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем самостійно було виявлено помилки, що містяться у раніше поданих ними податкових деклараціях та було подано уточнюючі розрахунки за березень 2017 року, квітень 2017 року та травень 2017 року. Зазначають, що через збій в системі програмного забезпечення «Соната» не була відображена в реєстрі виданих податкових накладних одна із виданих позивачем податкових накладних, що є не виною позивача), що призвело до помилок у податковій звітності ПДВ. Позивач зазначив, що після оновлення програмного забезпечення, позивач самостійно виявив помилки та подав уточнюючі розрахунки згідно п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився на адресу суду, подав клопотання про розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що перевіркою встановлено порушення п.200.1 ст.200 ПКУ, абз.2 пп. 5) п.4, пп. 1) п.5, пп. 5) п.5 розділу У Порядку, що вплинули на розрахунки з бюджетом. Платником занижено значення рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» декларації за квітень 2017 року на 505600 грн. Вказують, що платником занижено значення рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» декларації за травень 2017 року на 2558 грн. Зазначають, що, дані камеральної перевірки свідчать про те, що Фермерське господарство "МЕРИНОС-ЗАХІД" було занижено суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню в інтегрованій картці платника податку по терміну 30.05.2017 року в сумі 505600 грн., суми податку на додану вартість , яка підлягала нарахуванню в інтегрованій картці платника податку по терміну 30.06.2017 в сумі 2558 грн. На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.07.2017 №00511412402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5408158 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач) проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Фермерського господарства «Меринос - Захід». За результатами перевірки складено акт від 26.06.2017 року за № 82/13-01-12-41/36918684.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення п.200.1 ст.200 розділу Y Податкового кодексу України, абз.2 пп5)п.4,пп1) п.5.пп5)п.5 розділу Y Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за № 159/28289, що вплинули на розрахунки з бюджетом.

В акті перевірки зазначено, що платник Фермерське господарство «Меринос - Захід» занизив в декларації за квітень 2017 року суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню в інтегрованій картці платника податку по терміну 30.05.2017 року в розмірі 505600 грн., в декларації за травень 2017 року суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню в інтегрованій картці платника податку по терміну 30.06.2017 року в розмірі 2558 грн. Згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України податкове зобов'язання Фермерського господарства «Меринос - Захід» по ПДВ за квітень 2017 року підлягає збільшенню на 505600 грн., за травень 2017 року підлягає збільшенню на 2558 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.07.2017 року № 0051141241, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 635 197, 50 грн., за податковим зобов'язанням у розмірі 508158 грн., та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 127039, 50 грн.

Слід зазначити, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору та оскаржило винесено податкове повідомлення рішення у адміністративному порядку, однак скаргу платника не було задоволено, тому звернувся до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Абзац 1 пункту 50.1. ст. 50 Податкового Кодексу України передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Наведені норми податкового законодавства свідчать, що платник податку має право у разі виявлення помилок в оформленні податкових декларацій подати до неї уточнюючий розрахунок.

Судом досліджено в судовому засіданні уточнюючі декларації подані позивачем та встановлено.

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.06.2017 реєстраційний номер 9121662798 за березень 2017 року рядок 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду» складає 169951 грн.

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.06.2017 реєстраційний номер 911 1330530 за квітень 2017 року (реєстраційний номер декларації 9092516234 від 19.05.2017, платником вказано наступне:

рядок 9 «Усього податкових зобов'язань» 696037 грн. рядок 17 «Усього податкового кредиту» 698595 грн., в тому числі

рядок 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду) 678109 грн.

рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та

сумою податкового кредиту поточного звітного (додаткового) кредиту» 0 грн.

рядок 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового значення та податкового кредиту» 2558 грн.

рядок 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду» 2558 грн.

Проте, відповідно до пп. 5 п.5 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016. за № 159/28289 (далі - Порядок), у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Оскільки, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.06.2017 реєстраційний номер 9121662798 за березень 2017 року рядок 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду» складає 169951 грн., відповідно, при декларування податкових зобов'язань за квітень 2017 року у рядок 16.1 платник повинен перенести значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, тобто 169951 грн.

Значення рядка 17 декларації за квітень 2017 року, відповідно, повинно складати 190437 грн.

Згідно з п.200.1, ст. 200 розд. Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. 1) п.5 розділу У Порядку, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку визначеному у ст. 200 ПКУ.

У рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» декларації за квітень 2017 року платник повинен був вказати 505600 грн.

У рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового значення та податкового кредиту» платник повинен був вказати 0 грн.

У рядок 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду» платник повинен був вказати 0 грн.

У декларації з ПДВ за травень 2017 (реєстраційний номер 9117324872 від 19.05.2017 року платником вказано наступне:

- рядок 9 «Усього податкових зобов'язань» 671818 грн.

- рядок 17 «Усього податкового кредиту» 648479 грн., в тому числі рядок 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду) 2558 грн.

- рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» 23339 грн. Відповідно до пп. 5) п.5 розділу У Порядку, у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. Згідно вищенаведеного, у рядок 16.1 декларації за травень 2017 року платник повинен був перенести значення рядка 21 декларації за квітень 2017 року в розмірі 0 грн.

У рядку 17 декларації за травень 2017 року платник повинен був вказати 645921 грн.

Згідно з п.200.1, ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 1) п.5 розділу У Порядку в рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу.

У рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» декларації за травень 2017 року платник повинен був вказати 25897 грн.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджено порушення п.200.1 ст.200 ПКУ, абз.2 пп. 5) п.4, пп. 1) п.5, пп. 5) п.5 розділу У Порядку, що вплинули на розрахунки з бюджетом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Отже, з врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про правомірність винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 21.07.2017 року № 0051141241, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69 - 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04 грудня 2017 року.

Суддя Кухар Н.А.