Справа № 2-а-142/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Карлівка
Суддя Карлівського районного суду Полтавської області Чолан М.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом і просить суд визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2008 роках у розмірі меншому, ніж це визначено в ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та провести відповідні доплати за період з 25.05.2007 року по 31.12.2007 року.
У позовній заяві позивач посилається на те, що 18 листопада 2005 року вона народила сина Фисун Ростислава Сергійовича, про що Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області видано свідоцтво про народження та зроблено відповідний актовий запис за № 1465. З моменту народження дитини вона перебувала на обліку в Ленінському управлінні праці та соціального захисту населення м. Дніпропетровська (далі ЛУПСЗН м. Дніпропетровська), отримуючи допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В 2007 році вона щомісячно одержувала від ЛУПСЗН м. Дніпропетровська від 129, 03 грн. до 144,10 грн. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Восени 2008 року із засобів масової інформації їй стало відомо про те, що 9 липня 2007 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які саме і передбачали розміри щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в вищезазначених сумах, були визнанні незаконними і скасовані рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року. В свою чергу, ЛУПСЗН м. Дніпропетровська, як орган державної влади, був зобов'язаний розпочати виплату за весь період 2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який був передбачений частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей цього віку, у сумі 538 грн.. Проте Відповідач проігнорував зазначене рішення Конституційного Суду України і здійснював у 2007 році виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі від 129, 03 грн. до 144,10 грн. замість належних 538 грн.. Отже, виходячи із розрахунку отриманих нею за 2007 рік сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в вищенаведених розмірах замість належного 538 грн., вона має право на доплату від ЛУПСЗН м. Дніпропетровська. З метою врегулювання в добровільному порядку питання доплати їй коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік вона звернулась до відповідача із заявою, в якій містилась відповідна пропозиція. Проте її пропозиція була ним відхилена.
Відповідно до статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їй виплати її повідомлено не було, тому про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення її прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад пів року, їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява в якій вона просить суд розглядати справу без її участі і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові.
Відповідач надав суду заперечення на позов де зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити і розглянути справу без участі їх представника.
В запереченнях відповідач зазначає, що при зверненні позивача до суду позовні вимоги, ґрунтуються на рішенні Конституційного суду України від 09.07.2007 р. про визнання норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років неконституційними.
Дане рішення Конституційного суду України не може бути виконано, а саме: фінансування державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами і асигнування затверджуються щорічно Законом про Державний бюджет України для головних розпорядників коштів.
Так, як законодавчим органом не було внесено змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , що стосується збільшення розміру видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у зв'язку з визнанням неконституційними положення абзацу 3 ч.2. ст. 56 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», а Верховною Радою України не було виділено додаткових коштів розпоряднику -Мінпраці, відповідно, місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Як зазначено у п.2 Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» від 28 лютого 1997 року №187, що витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, здійснюються на підставі кошторисів і видатків, які затверджуються у встановленому порядку.
Згідно із Порядком касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року №89, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 червня 2004 року за № 716/9315, виділення коштів з державного бюджету, здійснюється шляхом перерахування органами Державного казначейства на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачається кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами.
Взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат згідно рішення Конституційного суду від 09.07.2007 р. можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про державний бюджет України», які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходження до бюджету за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.
В умовах підвищення у 2008 році державних соціальних гарантій і допомог, забезпечити виконання зазначеного рішення без урахування реальних можливостей доходної частини державного бюджету України на 2008 рік немає можливості, оскільки це призведе до бюджетних зобов'язань, які не забезпечені фінансовими ресурсами держави.
Отже, Мінпраці, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги в розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суддя вважає, що позивач обґрунтував свої вимоги щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 році у розмірі як це визначено в ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .
Рішенням Конституційного суду України від 09. 07. 2007 року ( п. 6 ) абзац третій частини другої ст.. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, що визначається як різниця між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановлено для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визнаний таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України « Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 р. абзац третій частини другої ст.. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратив чинність і у позивачки з цього часу виникло право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі як це визначено в ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .
П редставник відповідача надала суду докази правомірності дій управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради , яке проводило нарахування та виплату допомоги позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, оскільки останнє діяло відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». А тому суддя не вважає протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», рішенням Конституційного суду України від 09. 07. 2007 року та ст. ст. 2, 6, 17, 71, 122, 158 -159,162-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю не до виплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за 2007 рік відповідно до вимог ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з липня по грудень 2007 року включно.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови . Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М. Чолан