А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

01.12.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Стана І.В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2017 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 гривень у дохід держави.

Згідно постанови, 20 вересня 2017 року о 19-й годині по вул. Головній у с. В. Коропець Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_1. керував автомобілем марки «BMW», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги передбачені п. 2. 9 «а» Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що під час розгляду справи суд не з'ясував усіх її фактичних обставин, і не дав їм належної оцінки. Крім того, вказує на те, що справа розглянута без його участі, оскільки він не був повідомленим про час та місце її розгляду, а про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо 25.11.2017. Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення з таких підстав.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова винесена 08.11.2017, що свідчить про те, що відповідно до ст. 294 КУпАП останнім днем подання на неї апеляційної скарги є 18.11.2017, а оскільки вказана дата припадає на вихідний (не робочий) день, то на наступний за ним робочий день, тобто 20.11.2017.

З матеріалів справи також убачається, що апеляційну скаргу, в резолютивній частині якої міститься прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 29.11.2017, тобто із пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження постанови від 08.11.2017.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 не вказує на причини та обставини, які перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу.

Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не приймав участь у розгляді справи, оскільки не був повідомлений про час та місце її розгляду, а копію постанови отримав лише 25.11.2017, апелянт не вказує на те, що саме вказана обставина перешкодила йому у встановлений законом строк подати апеляційну скаргу, тому апеляційний суд вказану обставину самостійно, без її обґрунтування, не може визнати як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження.

При оцінці цієї обставини та прийнятті судового рішення апеляційний суд враховує матеріали справи про адміністративне правопорушення якими підтверджено, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, зокрема, повідомлення про час та місце розгляду справи було направлене на адресу ОСОБА_1, яка зазначена в протоколі, однак, як убачається з матеріалів справи, вказане повідомлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що адресат не з'явився на пошту для отримання рекомендованого повідомлення. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1, не з'явившись на пошту для отримання повідомлення, а також на розгляд справи, не виявив бажання брати участь у розгляді справи і, саме, таким чином, реалізувати своє право на захист.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, у зв'язку із чим, у його поновленні необхідновідмовити.

При оцінці доводів клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови судді місцевого суду та прийнятті судового рішення враховуються положення ст. 294 КУпАП, відповідно до яких початок відліку перебігу строку на оскарження постанови розпочинається саме з моменту її винесення.

При прийнятті рішення також враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу, подану на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 листопада 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі сплатою судового збору в розмірі 320 гривень, - повернути ОСОБА_1, як особі, що її подала.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Стан