Справа N 2-а-3747
2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2009 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у попередньому відкритому судовому засіданні у місті Мелітополі справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути грошову компенсацію замість не отриманого речового майна в натурі в сумі 5104,13 грн., зазначивши що він проходив військову службу у військовій частині А 3840, у якій знаходився на фінансовому та продовольчому забезпеченні. За наказом командувача Повітряних Сил ЗС України № 95-пм від 06.10.2009 року він був звільнений в запас за пунктом «б» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (за станом здоров’я). При звільненні з військової служби у запас з ним повний грошовий розрахунок здійснений не був, а заборгованість військової частини А 3840 по виплаті компенсації замість не отриманого речового майна складає 5 104,13 гривень, яку він і просить стягнути з відповідача.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності та надав свої заперечення, де зазначив, що визнає позовні вимоги частково, за тими підставами, що Законом України від 11 березня 2000 року “Про деякі заходи для економії бюджетних коштів” зупинена дія ч.2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року, у частині виплати грошової компенсації за речове майно. Тому представник відповідача визнає позов на суму 886,81 гривень як компенсацію до 11 березня 2000 року, а з 11 березня 2000 року на суму 4217,32 гривень лише в речовому еквіваленті.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Ураховуючи означене, з метою повного, всебічного та своєчасного захисту прав позивача в сфері публічно – правових відносин, суд вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження під час попереднього судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 3840, у якій знаходився на фінансовому та продовольчому забезпеченні.
Згідно витягу з наказу командувача Повітряних Сил ЗС України № 95-пм від 06.10.2009 року позивач був звільнений в запас за пунктом «б» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (за станом здоров’я).
Згідно витягу з наказу командира Військової частини А 3840 № 199 від 21.10.2009 року позивача виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для постанови на військовий облік (а.с. 6).
До матеріалів справи додано копію посвідчення, виданого на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 11).
Згідно довідки № 527 на одержання грошової компенсації замість речового майна і перелік предметів, які підлягають до видачі ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини А-3840 від 21.10.2009 року №199, належна йому грошова компенсація до 11.03.2000 року складає 886,81 гривень, та перелік предметів, які підлягають видачі після 11.03.2000 року, в грошовому еквіваленті складає 4217,32 гривень (а.с. 8).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно, або, за їх бажанням, грошову компенсацію замість речового майна.
Дія ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», у зв’язку з економією бюджетних коштів дійсно з 11.03.2000 року були призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 р. № 1459.
Однак вказані обмеження суперечать, як вимогам Конституції України, так і діючому законодавству України.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Статтею 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 5 статті 17 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, а також членів їхніх сімей.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи людини та громадянина гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускатися звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Статтею 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей в правах та свободах, встановлених законодавством України.
Крім того статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» від 05.10.2000 року гарантовано забезпечення державою соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, робітників та військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, звільнених в запас або відставку, а також членів їх сімей.
Вказаною ж статтею встановлено, що військовослужбовцям гарантується отримання за рахунок держави житла, грошового, майнового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.
Слід відзначити, що дана стаття Закону України «Про Збройні Сили України» вступила в законну силу з січня 2001 року, отже дія стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в частині гарантованого отримання за рахунок держави житла, грошового, майнового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення не було призупинено чи скасовано.
Крім того, оскільки Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» був введений в дію з 11.03.2000 року, вступивши в законну силу дія ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 01.01.2001 року фактично скасовує дію Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
Таким чином, за час проходження військової служби ОСОБА_1 була призначена грошова компенсація замість речового майна, однак ця компенсація не була сплачена, отже позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. 3,8,17,22,68 Конституції України, ст.ст. 122 ч.3, 158-164, 167 КАС України, ст. 9,16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, ст. 16 Закону України «Про Збройні сили України», п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 144 «Про речове забезпечення», суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна - задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А 3840 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість не отриманого речового майна на загальну суму 5 104 (п’ять тисяч сто чотири) гривні 13 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя: