Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/1296/17 Головуючий у 1-й інстанції: Беспалько Т.Д.

Провадження № 22-ц/778/3903/17 Суддя-доповідач Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

Трофимової Д.А.

При секретарі Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсною генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсною генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з метою створення сприятливих умов для виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами від 23.10.2013 року, від 28.10.2011 року та від 26.03.2016 року між ним та Банком укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту, кредитних карт.

Зазначав, що кредитний договір від 26.03.2013 року було укладено з ним як з ФОП ОСОБА_3, а тому вважає, що на зазначений договір реструктуризація не поширюється. Крім того, у п.2.9. умов кредитного договору та правил також не містяться умови про можливість об'єднання боргу різних позичальників в одну угоду.

Враховуючи вищенаведене просив визнати недійною Генеральну Угоду про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2014 року укладену між ним та ПАТ КБ «Приватбанк».

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове яким задовольнити його позовні вимоги.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 16.09.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ Приватбанк була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов надання продукту кредитних карток.

Згідно ст. 627 ЦК України „Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно ст. 636 Цивільного кодексу України Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Генеральна угода від 16.09.2014 року містить всі істотні умови притаманні кредитному договору а саме: предмет договору, строк договору, ціну договору, строки виконання та відповідальність за порушення виконання умов договору. Всі ці умови визначені у п. 2 Генеральної угоди.

Крім того, зі змісту Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов надання продукту кредитних карток зазначено, що вона укладена з метою створення сприятливих умов для виконання Замовником, тобто ОСОБА_3 зобов'язань за кредитними договорами б/н від 23.10.2013 року, №SAMDN50000052254322 від 28.10.2011 року, б/н від 26.03.2013 року (а.с. 53). Банк фактично надав згоду на реструктуризацію заборгованості ОСОБА_3 саме як фізичній особі-підприємцю, оскільки зазначені кредитні договори, про які йде мова в генеральній угоді від 16.09.2014 року були укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_3

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що боржник за Генеральною угодою та боржник за кредитним договорами є різні особи є безпідставними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності, такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дана правильна оцінка.

З урахування викладеного рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307,308,315,317ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 серпня 2017 року у цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: