Справа 2а – 14 за 2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2009 року с. Велика Білозерка
Великобілозерский райсуд у складі :
головуючого Кругового В.О.
при секретарі Пивошенко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2до інспектора ДПС № ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач в своїй позовній заяві вказав, що 14 травня 2009 року позивачем була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій було повідомлено про стягнення з нього адміністративного штрафу в розмірі 600 грн. 15.05.2009р. з постановою про відкриття виконавчого провадження він прийшов у відділ державної виконавчої служби Великобілозерського районного управління юстиції Запорізької області звернувся до державного виконавця ОСОБА_3 яка надала йому постанову АР 065571 по справі про адміністративне правопорушення в якій було зазначено, що 15.03.2009р. на 326 км. автодорозі Харків – Сімферополь о 13 год. 49 хв. керуючи автомобілем Форд д/п АС НОМЕР_1 АО перевищив швидкість на 40 км/год. Рухався зі швидкістю 130 км/ год., і з нього стягнути на користь держави штраф у розмірі 300 грн. Про дану постанову позивач нічого раніше не знав, та повідомлення про накладення адміністративного стягнення йому не надходило. На трасі інспектор позивача не зупиняв, протокол не бачив і не підписував він. Вважає дані дії працівника ДАІ протиправними, та просить скасувати постанову адміністративного правопорушення АР 065571 від 16.03.2009 року про притягнення його за ч. 1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 600 грн., також справу про адміністративне правопорушення про притягнення його за ч.1 ст 122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн. скасувати та закрити.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав в повному обсязі, та доповнив, вказавши, що 15 травня 2009 року йому стало відомо про накладення на нього адміністративного штрафу в сумі 600 грн. за перевищення швидкості. Вважає постанову про накладення на нього штрафу не законною, оскільки постанова виносилася без його участі і він був позбавлений права захищатися і мати захисника. Крім того постанова виносилася на підставі фото фіксації на якій на якій с заду сфотографований його автомобіль Форд який якоби рухався із швидкі 130 км в час. Але на цьому знімку не видно на якій дільниці дороги проведена ця зйомка, та яка швидкість руху на цій дільниці дозволена. Просить скасувати постанову адміністративного правопорушення АР 065571 від 16.03.2009 року про притягнення його за ч. 1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 600 грн., також справу про адміністративне правопорушення про притягнення його за ч.1 ст 122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн. скасувати та закрити.
Відповідач, про час і дату судового засідання повідомлений своєчасно, належним чином до суду не з’явився. Надіслав до суду заперечення на позовну заяву в якій вказав, що із позовними вимогами не згоден з наступних підстав; вимірювач швидкості радіолокаційний відео записуючий «Візір» предназначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Свідоцтвом виданим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживної політіки вимірювач швидкості «ВИЗИР» визнаний як засіб вимірювальної техніки. «ВІЗИР» який використовувався зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і на нього видано свідоцтво про перевірку. Працівники ДПС несли службу на службовому автомобілі ВАЗ-2107 з розпізнавальними знаками ДАЇ. Підставою для винесення постанови є матеріали правопорушення зафіксовані за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів що мають функції фото – і кінозйомки, та детальний рапорт відповідальною за роботу цих приладів особи про дату місце час скоєння зафіксованого правопорушення. Таким чином вважає, що згідно рапорту інспектора ДПС роти ДПС №2 прапорщика міліції ОСОБА_4 який працював спільно з ІДПС старшим сержантом ОСОБА_5 на службовому автомобілі ВАЗ-2107, та фото фіксації гр.ОСОБА_2. о 13гол 49 хв. на 326 км ад Харьків Сімферополь керуючі автомобілем Форд перевищив встановлену швидкість руху на 40 кмг., поза населеним пунктом рухався із швидкістю 130 кмг тому вважає, що постанова винесена на законних підставах і просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, та адміністративний матеріал, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення АР № 065571 від 16.3.2009 року, винесену відповідачем відносно позивача, зазначено, що 15.03.2009 о 13.49 на 326 км. автошляху Харків - Сімферополь керуючи автомобілем ФОРД, перевищив швидкість руху на 40 км/г., рухався із швидкістю 130 кмг , за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та призначено штраф в розмірі 300 грн. В постанові зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Візир» номер 0812550. До постанови доданий фотознімок де зафіксована задня частина автомашини Форд державний номерний знак «АР НОМЕР_1 АО», зверху на знімку зазначено: 15.03.09, 13:49:35; нижче: «скорость 130 км/ч». Під знімком зазначено, що швидкість вимірювалась ВШ «Візир» серійний номер 08122550.
Постанова винесена 16 березня 2009 року, але в запереченнях відповідач не зазначив, коли постанова була направлена позивачеві та докази направлення постанови позивачеві. На підставі чого суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги ч.6 ст.258 КУпАП, яка передбачає направлення постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення.
Відповідно до ст.294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. Постанова винесена 16.03.2009 року, позивачем взагалі не отримувалася, а 14 травня 2009 року позивач отримав Постанову про відкриття виконавчого провадження з якої узнам,що його притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд не може прийняти, як належний доказ знімок фотофіксації, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову з наступних підстав. Відповідно до знімку на ньому зафіксовано лише: задня частина автомашини Форд та її державний номерний знак, вказана дата та час перевищення швидкості. З цього знімку суд не може встановити де саме встановлений прилад, за допомогою якого проводилося вимірювання швидкості, оскільки відсутні орієнтири розташування приладу до місцевості (ділянки дороги), в межах дії яких дорожніх знаків, розташовано прилад, немає підтвердження, що знімок зроблено саме на 326 км автотраси Харків-Сімферополь. Відсутні докази підтверджуючі роботу вимірювального пристрою в автоматичному режимі.
До того ж, у постанові відсутні посилання на те, хто саме проводив фото фіксацію. Зазначення в постанові цих даних є обов’язковою, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006р. за № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Таким чином, зазначення відомостей про цих співробітників ДАІ буде доводити факт законності та достовірності фіксації порушень ПДР технічними приладами. Також, в постанові відсутні посилання на записи у журналі обліку роботи технічних засобів вимірювання про використання спеціального пристрою, у порядку встановленому вищевказаною Інструкцією.
Відповідно до ст.268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст.62 Конституції України. Окрім того, що позивач керував вищезазначеною автомашиною у вказаному в постанові час та місці, інших доказів не надано.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.141,122,252,258,268, 294 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-71,94,99,158-164,186 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову від 16 березня 2009 року, винесену інспектором адміністративної практики ДПС № 2 ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 по ст.. 122 ч. 1 КУпАП – скасувати, а провадження по справі закрити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня винесення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: В.О. Круговой
Копія вірна. Оригінал даної постанови знаходиться в архіві Великобілозерського районного суду в справі 2а-14 за 2009 рік.
Суддя: В.О.Круговой.