- Представник позивача: Сафір Федір Олегович
- позивач: ПАТ КБ "ПриватБанк"
- відповідач: Мотрич Олександр Андрійович
- заявник: Мотрич Олександр Андрійович
- Представник відповідача: Кисельова Тетяна Миколаївна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/2236/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19 Побережна Н. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В. Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоХрапка В. Д.
суддівЮвшина В. І., Новікова О. М.
при секретаріЧуйко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 27.03.2011 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_6 не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, станом на 31.01.2017 року, яка становить 36 246 грн. 01 коп.
З таких підстав ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_6 на свою користь заборгованість по кредитному договору № б/н від 27.03.2011 року в сумі 36 246 грн. 01 коп., з яких: 1 781грн. 55 коп. заборгованість за кредитом, 28 386 грн. 02 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 876 грн. 25 коп. заборгованість за пенею і комісією, 500 грн. штраф (фіксована частина) та 1 702 грн. 19 коп. штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з із ОСОБА_6 заборгованість по кредитному договору № б/н від 27.03.2011 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 36 246 грн. 01 коп., яка складається із наступного 1 781 грн. 55 коп. заборгованість за кредитом, 28 386 грн. 02 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 876 грн. 26 коп. заборгованості за пенею та комісією, а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 702 грн. 19 коп. - штраф (процентна складова).
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1 600 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, як незаконне, постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 укладений договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), де вказано, що заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг. На підставі зазначеного договору ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 30.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно з пп. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в любий момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, установленого банком.
ОСОБА_6 підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з анкетою-заявою про надання кредиту та «Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна»: 55 днів пільгового періоду» складає між ним та банком договір. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Факт укладення кредитного договору між сторонами відповідачем не оспорюється.
Також відповідач визнав , що з грудня 2012 року не виконував своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого в нього перед ПАТ КБ «ПриватБанк» утворилася заборгованість в наслідок знаходження в містах позбавлення волі.
Але знаходження в місцях позбавлення волі не є підставою несплати кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Установлено, що відповідач ОСОБА_6 до винесення рішення у справі судом першої інстанції заяви до суду про застосування строків позовної давності не подавав.
Стосовно пропущення банком загального строку позовної давності для звернення до суду з позовом відповідач зазначив в апеляційній скарзі.
Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах додавав апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичним обставинам справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.
Окільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права, суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 30.09.2015 року № 6-780ці15 і від 11.10.2017 року № 6-1374ці17, які відповідно до ст. 3697 ЦПК України має враховуватися при розгляді справи.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оспорюється.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :
- Номер: 2/710/486/2017
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 710/145/17
- Суд: Шполянський районний суд Черкаської області
- Суддя: Храпко В.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.02.2017
- Дата етапу: 27.08.2018
- Номер: 2-п/710/4/2017
- Опис:
- Тип справи: на заяву про перегляд заочного рішення
- Номер справи: 710/145/17
- Суд: Шполянський районний суд Черкаської області
- Суддя: Храпко В.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.09.2017
- Дата етапу: 04.10.2017
- Номер: 22-ц/793/2236/17
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 710/145/17
- Суд: Апеляційний суд Черкаської області
- Суддя: Храпко В.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.10.2017
- Дата етапу: 30.11.2017