ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8414/17

провадження № 2/753/4780/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Кириченко Н.О.

за участі секретаря Палій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа публічне акціонерне повариство " Родовід банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації про поділ спільних зобов"язань подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_5, за участю третьої особи, про поділ спільних зобов"язань подружжя.

В обгрунтування зазначених позовних вимог вказано наступне.

06 жовтня 2007 року РАЦС Печерського РУЮ у м. Києві між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис № 797. В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

25 липня 2007 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» укладено Кредитний договір №77.2/СЖ-268.07.2, згідно якого банк надає позичальнику кредит на споживчіцілі у вигляді відновлюваної кредитної лінії на загальну суму 90 000 (дев'яносто тисяч) доларів США 00 центів строком (терміном) до 25 липня 2009 року включно.

Однак, кошти за кредитним договором знімались позичальницею згідно письмових заяв відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору, більшість яких подана після укладення шлюбу. Кредитні кошти передавались позивачу - ОСОБА_2, який повинен був ними розпорядитись в інтересах сім'ї.

Отже, в результаті отримання позичальником кредитних коштів боргові зобов'язання перед банком-кредитором несуть і чоловік, і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

Згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року у справі №2-1879/12, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 пня 2013 року суд вирішив:«Позов Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 77.2/СЖ-286.07.2 від 25 липня 2007 року в розмірі 885 416,71 грн.».

Таким чином, обидва з подружжя фактично є позичальниками кредитних коштів, згідно вищевказаного кредитного договору.

Розмір своїх зобов'язань, відповідно до їх фактичного використання, позивач вважає 80 % від суми непогашеного кредиту, а саме: 708 333, 35 грн.

Розмір зобов'язань відповідача, відповідно до їх фактичного використання, становить 20 % від суми непогашеного кредиту, а саме: 177 083.36 грн.

Враховуючи зазначені обставини, позивач просить суд розподілити зобов"язання за кредитним договором № 77.2/СЖ-268.07.2. від 25.07.2007 року наступним чином: визнати за ОСОБА_2 80% частини всіх боргових зобов"язань, що становить 708 333,35 грн. та за ОСОБА_3 - 20% частини всіх боргових зобов"язань в сумі 177 083,36 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу звернулася із зустрічною позовною заявою, в якій просила суд встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім"єю без реєстрації шлюбу в період з 23.05.2007 року по 06.10.2007 року в обгрунтування чого зазначила наступне.

З квітня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали проживати разом, як подружжя.

06 жовтня 2007 року Позивачем та Відповідачем укладено шлюб.

Відповідно до ст. З Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 14 Сімейного кодексу України сімейні права є такими, що тісно зв'язані з особою, а тому не можуть бути передані іцшій особі.

Перебування Позивача та Відповідача в фактичних шлюбних відносинах, проживання однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, та ведення ними спільного господарства, підтверджується заявами сусідів, позивач та відповідач пов'язані були не лише спільним місцем проживання, а й витратами на спільне майно та спільним побутом; позивач та відповідач, незважаючи на відсутність офіційної реєстрації шлюбу, у період з квітня 2007 по день укладення шлюбу спільно планували своє життя, обговорювали питання фінансового характеру, спільно проводили дозвілля, зустрічалися з друзями та родичами, здійснювали спільні сімейні покупки, їздили відпочивати.

Встановлення факту проживання однією сім'єю сторонам необхідно для узаконення майнових інтересів подружжя до реєстрації шлюбу.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Щодо задоволення зустрічного позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги про поділ спільних зобов"язань подружжя визнала, зустрічну позовну заяву просила задовольнити.

Представник третьої особи публічне акціонерне повариство " Родовід банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні позовних вимог як за первісним, так і за зустрічним позовом просив відмовити.

По-перше, отримання кредиту відповідачем шляхом укладення відповідного Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 з АТ «РОДОВІД БАНК» передувало укладенню шлюбу. Так, дата Договору - 25.07.2007 р., дата реєстрації шлюбу - 06.10.2007 р. Тобто момент виникнення грошового зобов'язання, і як наслідок, обов'язку з повернення отриманих грошових коштів виник у відповідача до моменту укладення шлюбу.

По-друге, статусу позичальника в кредитних правовідносинах будь-яка особа може набути виключно у випадку укладення відповідного договору кредитування/позики з фінансовою або банківською установою, що має відповідну Ліцезію на право зайняття такою діяльністю.

Крім того, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2013 року, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.07.2013 р., чітко встановлено обов'язок саме відповідача - позичальника за кредитним договором повернути суму заборгованості за кредитним Договором в розмірі 885 416,71 грн.

Вищезазначеними рішенням та ухвалою було встановлено факт отримання відповідачем кредитних коштів, визначено розмір заборгованості, правомірність стягнення банком вказаних коштів саме з відповідача як боржника за кредитним договором.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту передачі коштів позичальником її чоловікові, факти розпорядження ним даними коштами та використання даних коштів в інтересах сім'ї.

Також представник третьої особи вказав на те, що головна відмінність розділу кредитних зобов'язань від поділу майна в тому, що вони не розподіляються солідарно, а враховуються. Суд при цьому не має юридичних підстав та повноважень для втручання в господарську діяльність кредитора, закріплюючи за сторонами за кредитним договором якийсь певний порядок виконання зобов'язань, а тим більше змінюючи умови договору.

Таким чином, на думку банку відсутні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 про поділ спільних зобов'язань подружжя.

Також не підлягає задоволенню зустрічний позов, оскільки не відповідає вимогам ст. 256 ЦПК України - прохальна частина зустрічного позову про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не містить посилання на мету встановлення даного факту.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази не можуть грунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 59 ЦПК України).

25.07.2007 року між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 77.2/СЖ-268.07.2, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 90 000 дол. США строком по 25.07.2009 року.

08.01.2008 року договором № 1 було внесено зміни до кредитного договору № 77.2/СЖ-268.07.2 в частині зміни прізвища позичальника з ОСОБА_3 на ОСОБА_3, у зв"язку з укладенням шлюбу.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2013 року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.07.2013 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 77.2/СЖ-286.07.2 від 25 липня 2007 року в розмірі 885 416,71 грн.

Вказаним рішенням встановлено факт отримання відповідачем кредитних коштів, визначено розмір заборгованості, правомірність стягнення банком вказаних коштів саме з відповідача як боржника за кредитним договором.

Основною підставою для звернення до суду з позовом про поділ спільних зобов"язань подружжя ОСОБА_2 зазначає те, що кошти від вищевказаного кредитного договору витрачалися в інтересах їхньої з відповідачем ОСОБА_3 сім"ї.

Однак позивачем на надано до суду жодних належних доказів того, що між ним та відповідачем було укладено шлюб.

Відповідно до абз. 1 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до абз. 1 п. 24 цієї ж постанови до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Крім того, позовні вимоги про поділ спільних зобов"язань не відповідають способам цивільно-правового захисту прав та інтересів судом згідно частини 2 ст.16 ЦК України, оскільки позивач фактично просить змінити боржника у кредитному зобов"язанні, а порядок і умови заміни боржника в зобов"язанні передбачені ст. ст. 520, 521, 523 ЦК України.

Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ спільних зобов"язань подружжя безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу з огляду на таке.

За приписами ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно правових позицій викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» йдеться про те, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що з лютого 2007 року позивач та відповідач по справі почали разом проживати, відвідували разом дні народження, їздили до матері ОСОБА_10, до них приходили в гості. Вони жили разом як пара.

Однак суд критично ставиться до даних показів, оскільки на підтвердження зазначених обставин, позивачем не надано до суду жодних інших доказів.

Крім того, позивач під час судового розгляду не довів, що вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю породжує юридичні наслідки, а тому позов є безпідставним та необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 213, 215, 218, 256 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 65, 70 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_8 - ОСОБА_4 третя особа публічне акціонерне повариство " Родовід банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації про поділ спільних зобов"язань подружжя - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: