ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 р. Справа № 909/1019/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фірма "Midvale Limited", 54 Ridgeway Crescent, Tonbridge, Kent. TN10 NR, Natvest Bank 67 Higt Street Sevenoaks, TN13 1 LA United Kingdom, адреса для кореспонденції: Адвокатське бюро " Бюро адвоката Степанюка", Волинська обл., м.Луцьк, а/с №203

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 6336,00 Євро, що еквівалентно 198738,14грн.

за участю:

від позивача: С.Степанюк, адвокат, договір про надання правової допомоги №20/17 від 17.08.17

від відповідача: ОСОБА_3,довіреність б/н від 15.11.17

ВСТАНОВИВ:

фірма "Midvale Limited" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 6336,00 Євро, що еквівалентно 198738,14грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно контракту №28/04/17 від 28.04.17 та обгрунтовано приписами статей 2, 5, 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.1, 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", статей 174 Господарського та 525, 526, 599, 612, 693 Цивільного кодексів України.

17.11.17 позивачем подано клопотання б/н та б/д (вх.№18278/17 від 17.11.17) щодо допущеної позивачем описки у гривневому еквіваленті ціни позову - 197753,59грн. замість 198738,14грн. Судом перевірено курси валют НБУ станом на 25.10.17 та встановлено відповідність еквіваленту суми 6336,00 Євро - 198738,14грн., відтак зазначене клопотання судом задоволено. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 02.11.17 позивачем подано нотаріально засвідчену копію свідоцтва позивача (вх.№18376/17 від 20.11.17) та нотаріально засвідчену копію банківської виписки від 04.05.17(вх.№19138/17 від 30.11.17).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні подав суду відзив на позов б/н від 30.11.17(вх.№19135/17 від 30.11.17) та проти позову заперечив. Вказав на те, що умови договору відповідачем не виконано з незалежних від нього обставин, зокрема, зазначив, що про готовність партії товару до відвантаження позивачу направляв факсом та поштою, однак позивач не направив повноважного представника для огляду товару та підписання акту приймання-передачі. Факту отримання від позивача передоплати на спірну суму не заперечив.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

28.04.17 між сторонами у справі укладено контракт №28/04/17. Зазначений контракт підписано сторонами та скріплено їх печатками.

За умовами зазначеного контракту постачальник ( відповідач) зобов"язався продати, а покупець(позивач) - купити товар на умовах FCA(.п.1.2 контракту). Згідно з п.2.1 контракту загальний об"єм поставки товару визначається специфікацією покупця.

Ціна товару встановлюється в євро, зазначена у специфікації та може бути змінена за згодою сторін(п.3.1-3.3 контракту).

Пунктом 6.1 даного контракту сторони погодили, що оплата здійснюється в євро на валютний рахунок постачальника шляхом 30% передоплати від вартості здійснюваної поставки) та повним розрахунком після завершення оформлення документів на митниці.

На виконання умов контракту позивачем згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки перераховано відповідачу 6336,00євро. Зазначений факт відповідач не заперечив.

Згідно з п.5.1, 5.6, 7.2 контракту поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця зі складу постачальника; про готовність товару до відвантаження постачальник повідомляє покупця за 5 днів до відвантаження; приймання товару за якістю та кількістю здійснюється уповноваженим представником покупця на складі постачальника при готовності транспортної партії товару до відвантаження.

Відповідачем до відзиву на позов долучено адресовані позивачу повідомлення відповідача від 29.05.17 та 12.06.17 щодо готовності товару до відвантаження, однак доказів їх направлення та вручення позивачу суду не подано.

17.08.17 позивачем на адресу відповідача направлено претензію б/н з вимогою повернення попередньої оплати або поставки товару, відповіді на яку позивачем не отримано. Факт отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення(вручено відповідачу 23.08.17).

Станом на момент винесення рішення у суду відсутні докази поставки відповідачем товару або повернення відповідної суми позивачу.

Із змісту ст.11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами у справі спірний контракт за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до нього застосовуються відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведена правова норма кореспондується з і ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 даного контракту сторони погодили, що оплата здійснюється в євро на валютний рахунок постачальника шляхом 30% передоплати від вартості здійснюваної поставки) та повним розрахунком після завершення оформлення документів на митниці.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця зі складу постачальника; про готовність товару до відвантаження постачальник повідомляє покупця за 5 днів до відвантаження; приймання товару за якістю та кількістю здійснюється уповноваженим представником покупця на складі постачальника при готовності транспортної партії товару до відвантаження( п.5.1, 5.6, 7.2 контракту).

Судом не приймаються до уваги наявні в матеріалах справи копії повідомлень відповідача від 29.05.17 та 12.06.17 щодо готовності товару до відвантаження, оскільки вони не завірені належним чином та у суду відсутні докази їх направлення та вручення позивачу. З аналогічних підстав суд не приймає до уваги подані відповідачем копії накладних, оскільки вони не спростовують факту невиконання відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки товару, та претензії від 17.08.17, оскільки в матеріалах справи міститься претензія позивача та докази її отримання відповідачем.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює в свій розсуд.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

На час прийняття рішення, передоплата за товар у розмірі 6336 євро позивачу не повернута. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про повернення передоплати чи поставку відповідачем товару на зазначену суму суду не подано. Факту отримання відповідачем зазначеної суми передоплати останнім не спростовано. За наведених обставин та правових норм вимога про стягнення з відповідача 6336 євро (що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 25.10.17 становить 198738,14грн.) обґрунтована, документально підтверджена та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов фірми "Midvale Limited" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 6336,00 Євро, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 25.10.17 становить 198738,14грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фірми "Midvale Limited", 54 Ridgeway Crescent, Tonbridge, Kent. TN10 NR, Natvest Bank 67 Higt Street Sevenoaks, TN13 1 LA United Kingdom, код 10528595, адреса для кореспонденції: Адвокатське бюро " Бюро адвоката Степанюка", Волинська обл., м.Луцьк, а/с №203) 6336,00 (шість тисяч триста тридцять шість) євро, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 25.10.17 становить 198738,14(сто дев"яносто вісім тисяч сімсот тридцять вісім гривень чотирнадцять копійок) основного боргу та 2981,08(дві тисячі дев"ятсот вісімдесят одну гривню вісім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.12.17

Суддя Матуляк П.Я.