Cправа № 2-а-383/08/0770
Ряд стат. звіту № 2.19.5
Код - 05
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
при секретарі судового засідання Воловар О.В.
за участю сторін:
позивача –не з’явився;
представника позивача – ОСОБА_1;
представника відповідача –Кедюлич Наталія Василівна ,
представника третьої особи –Шелевера Віталія Юрійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_4, його представника ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з участю третьої особи Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 12 жовтня 2009 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 12 жовтня 2009 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з участю третьої особи Закарпатського обласного військового комісаріату, в якою просить: 1) визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправною; 2) зобов’язати ГУ ПФУ в Закарпатській області перерахувати та виплатити недоплачену суму підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 р. за № 3551 - XII за період 2003-2007 роки з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої законодавством України. Загальний розмір складає 18423,28 грн.; 3) зобов’язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виплачувати в подальшому підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993р. 3551 - XII з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої законодавством.
Свої вимоги позивач мотивує наступним. З 25 серпня 1984 року позивач є учасником бойових дій. Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року за № 3551-ХII (в редакції, що була чинною на час отримання відповідної надбавки, надалі Закон України № 3551-ХII) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 13 Закону України № 3551-ХII інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І –групи –у розмірі 450% мінімальної пенсії за віком, II групи –350% мінімальної пенсії за віком , III групи –250% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року за № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто, підвищення до пенсії з 2003 по 2007 роки, згідно вищенаведеного, на думку позивача, повинно було виплачуватися як учаснику бойових дій у наступних розмірах: у 2003р-(47,3 х 150 % = 70.95 грн.) х 12 міс. = 851.4 грн.; у 2004 р - (92,45 х 150%= 138.67 грн.) х 12 міс. = 1664,04 грн.; у 2005 р - (332 х 150% = 498.) х 12 міс. = 5976 грн.; у 2006 р- (359 х 150% = 525 грн.) х 12 міс. = 6300 грн.; у 2007 р- (400 х 150% = 600 грн.) = 7200 грн. Крім того, 01 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту»»від 05 жовтня 2005 р за № 2939-ІV, відповідно до якого учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (стаття 12 Закону України № 3551-ХII). Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи –у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи —40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи –30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (статті 13 Закону України № 3551 –ХII). Вважає, що вищевказаним Законом значно обмежилася виплата додаткової пенсії ветеранам, інвалідам війни, що є грубим порушенням Конституція України (при прийнятті нових законів та нормативно –правових актів не допускається звуження вже існуючих прав громадян).
Відповідачем надано суду заперечення проти позову, відповідно до якого позовні вимоги повністю заперечуються. Зокрема, відповідач вказав на наступне. Підвищення пенсії позивачу як учасника бойових дій передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якої пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком (в редакції, що діяла до змін внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05 жовтня 2005 року до 01 липня 2006 року). Сам розмір мінімальної пенсії, що є базою для обчислення підвищень учасникам бойових дій, до 01 липня 2006 року визначався згідно постанови Верховної Ради України від 20 лютого 1996 року № 49/96-РВ «Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України «Про оплату праці»та встановлення мінімального розміру пенсії за віком», якою встановлено мінімальний розмір пенсії 1500000 крб. (або 15,00 грн. з врахуванням грошової реформи, згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні»від 25 серпня 1996 року N 762/96). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01 серпня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01 серпня 1996 року»розмір пенсій призначених органами соціального захисту населення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»збільшено в 1,108 рази, що становило 16,62 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2001 року за № 36 «Про підвищення окремим категоріям пенсіонерів соціальних виплат, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»з 01 січня 2001 року збільшено в 1,12 рази, а з 01 березня 2001 року в 1,08 рази розмір соціальних пенсій та пенсій (без врахування надбавок, підвищень, індексацій). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року за № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів»з 01 лютого 2002 року чітко встановлено, що розрахунок підвищень, передбачених Законом України № 3551-ХII проводиться виходячи з розміру 19,91 грн. У зв’язку з тим, що 01 липня 2006 року внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, що встановлений статтею 99 КАС України.
22 вересня 2008 року, 22 липня 2009 року та 11 вересня 2009 року розгляд даної справи відкладався за клопотаннями позивача та його представника.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з мотивів, що наведені в позовній заяві. Додатково пояснив, що позивач обізнаний про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з мотивів, що наведені в заперечені проти позову.
Представник третьої особи підтримав правову позицію відповідача та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні його вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09 березня 1992 року № 2262-XII, а також встановлено надбавку як учаснику бойових дій –150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 12 Закону України № 3551 –ХII пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції до 01 липня 2006 року).
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року № 49/96-РВ «Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України «Про оплату праці»та встановлення мінімального розміру пенсії за віком»розмір мінімальної пенсії, що є базою для обчислення підвищень учасникам бойових дій (до 01.07.2006 року), становив 1500000 крб. (або 15,00 грн. з врахуванням грошової реформи, згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні»від 25 серпня 1996 року N 762/96).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01 серпня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01 серпня 1996 року»розмір пенсій призначених органами соціального захисту населення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»збільшено в 1,108 рази та становило 16,62 грн.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2001 року за № 36 «Про підвищення окремим категоріям пенсіонерів соціальних виплат, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»збільшено з 1 січня 2001 р. в 1,12 рази, а з 1 березня 2001 р. - в 1,08 рази розміри соціальних пенсій і пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ». Підвищення пенсій, зазначене у пункті 1 цієї постанови, проводиться без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексацій.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року за № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів»розрахунок підвищень, передбачених Законом України № 3551–ХII провадиться виходячи з розміру 19,91 грн., і виходячи з такого розміру позивачеві і виплачувалося відповідне підвищення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 05 жовтня 2005 року № 2939-IV з 01 липня 2006 року учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищилася в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що станом на сьогодні позивач і отримує.
Відповідно до статті 19 частини 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється на рівні мінімального споживчого бюджету. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. за №1058-ІV: мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до статті 28 частини 3 Закону України №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Оскільки пенсія позивачеві була призначена відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для визначення розміру пенсії позивача не застосовуються, а тому суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак, такими що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, його представника ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з участю третьої особи Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Гаврилко С.Є.