Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року справа №428/9944/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді                                         Гайдара А.В.

суддів                                         Компанієць І.Д.,

                                                            ОСОБА_2,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

за участю

позивача                                                  ОСОБА_3,

представника відповідача 1                              ОСОБА_4 (згідно договору)

представника відповідача 2                     ОСОБА_5 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської області та Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_6 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2017 р. у справі № 428/9944/17 за позовом ОСОБА_3 до Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_6 та Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови ОСОБА_6 від 22.08.2017 року № 295 «Про застосування дисциплінарного стягнення», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2017 року зазначений позов ОСОБА_3 задоволений, а саме: визнано протиправним та скасовано розпорядження Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_6 № 295-К від 22.08.2017 року про застосування до ОСОБА_3, начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради, заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани; стягнуто з Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і.н. НОМЕР_1 судовий збір по справі у розмірі 640 грн. (арк.справи 50-53).

Відповідачі не погодилися з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. (арк.справи 62-65, 82-89).

          В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

          В судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку позивача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії АХ № 206524, ОСОБА_3 призначено на посаду радника міського голови з 04.04.2016 року; 16.05.2017р. переведено на посаду завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг, за підсумками стажування із збереженням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування; 21.10.2016р. переведено на посаду начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради за підсумками конкурсу; 02.03.2017р. звільнено з роботи у зв'язку із виявленням невідповідності займаній посаді, п.2 ч.1 статті 40 КЗпП України; 17.05.2017р. поновлений на попередній роботі. Отже, між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області виникли трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншими нормативно-правовими актами. Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_6 від № 295-К від 22.08.2017 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.» до позивача, начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради, застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку з порушенням вимог статті 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пунктів 5,8 Розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. №1203/29333.

Спірні правовідносини виникли стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи органу місцевого самоврядування врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Так, статтею 1 зазначеного Закону закріплено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадова особа місцевого самоврядування має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст.2 Закону).

Згідно зі ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Відповідно до п.п.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпПУ). Статтею 139 КЗпПУ закріплено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.ст. 147 , 147-1 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернуто увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП України і інших актів законодавства України та пунктом 22 вказаної постанови визначено, зокрема, «…що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…». Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що при вирішенні спору по суті слід з'ясувати безпосереднє дотримання власником або уповноваженим ним органом строк застосування дисциплінарного стягнення та строк його накладення.

Колегією суддів встановлено, що місячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущено, оскільки з довідки №5101 від 10.10.2017р., виданої в.о. міського голови Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_7 вбачається, що начальник відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_3 перебував на лікарняних у період з 26.05.2017р. по 02.06.2017р., з 26.06.2017р. по 29.06.2017р., з 22.08.2017р. по 28.08.2017р, з 08.09.2017р. по 06.10.2017р. У період з 03.07.2017р. по 14.08.2017р. - знаходився у щорічній основній відпустці.

Згідно ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що посадова особа місцевого самоврядування має обов'язки та повинна дотримуватись правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена законом.

Зі змісту розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_6 №295-К від 22.08.2017р. «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.» вбачається, що до останнього застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку із порушенням вимог ст.8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333.

Аналізуючи правомірність застосування до позивача ОСОБА_3 заходу дисциплінарного стягнення відповідно до розпорядження міського голови ОСОБА_6 від 22.08.2017р. №295-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.» колегія суддів приходить до наступного висновку.

Підставою застосування до позивача ОСОБА_3 заходу дисциплінарного стягнення стала службова записка заступника міського голови ОСОБА_7 від 15.08.2017р. №397, письмові пояснення начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 від 16.08.2017р., у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 обов'язків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у недотриманні загальновизнаних етичних норм поведінки, а саме використання у службових записках від 16.06.2017р. №241 та від 20.06.2017р. №270, письмових поясненнях від 16.06.2017р. №249 неетичних висловлювань, які є некоректними та несумісними у взаєминах між керівником та підлеглим, що дискредитують та порочать звання посадової особи місцевого самоврядування, є проявами неповаги до в.о. міського голови ОСОБА_7 та породжують конфліктні ситуації, підривають трудову дисципліну та є неприйнятними у сфері службового спілкування.

Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2017р. (вх.№228 від 13.06.2017р.) в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_7, з резолюцією щодо організації виконання, надана службова записка начальнику відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_3 16.06.2017р. на виконання зазначеного документу на адресу в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_7 надійшла службова записка позивача (вх.№241 від 16.06.2017р.), в якій зазначено: «12.06.2017р. ОСОБА_3 в.о. міського голови ОСОБА_8 було повернено підготовлену позивачем 13.06.2017р. службову записку. В зв'язку з відсутністю екстрасенсорних здібностей, прошу Вас пояснити в письмовій або усній формі причину повернення ОСОБА_3 його ж службової записки без розгляду та пропозицій щодо її змісту».

З копії письмового доручення в.о. міського голови ОСОБА_7 від 16.06.2017р. (вх. №248 від 16.06.2017р.) вбачається, що начальнику відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_7 16.06.2017р. надано доручення у термін до 16.30 год. надати письмову інформацію щодо виконання розпорядження про участь у судовому засіданні Донецького апеляційного адміністративного суду стосовно ОСОБА_9, яке мало місце 07.06.2017р. о 10.20год. у м. Краматорську Донецької області, та його результати.

Згідно копії листа-відповіді ОСОБА_3 від 16.06.2017р. № 249 на виконання вищезазначеного письмового доручення вбачається, що письмове доручення про виконання завдання та надання інформації позивачем отримано о 14.15год., про необхідність прийняття участі у розгляді справи, призначеної на 10.20 год. в Донецькому адміністративному суді м. Краматорськ, позивачу стало відомо лише 07.06.2017р. о 08.20хв. при ознайомленні з розпорядженням. «Нажаль, бажання ОСОБА_3 прийняти участь у зазначеному судовому засіданні було недостатньо в зв'язку з відсутністю часу на ознайомлення зі справою та на подолання відстані від м. Сєвєродонецька до м. Краматорськ, а також відсутністю телепортаційних здібностей».

20.06.2017р. (вх.№265 від 20.06.2017р.) в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_7 надано письмове доручення позивачу у термін до 16.30год. 20.06.2017р. надати письмову інформацію щодо виконання останнім посадових обов'язків, передбачених вимогами п.п. 2.9, 3.10 «Положення про відділ з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради». 20.06.2017р. (вх.№270 від 20.06.2017р.) від ОСОБА_3 на виконання письмового доручення в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_7 надійшла службова записка згідно якої в зв'язку з тим, що чисельність відділу з юридичних та правових питань складає 5 осіб (з 06.03.2017р.), а по факту 4 з урахуванням великого об'єму роботи, з урахуванням проведених робочих нарад, які проводилися у присутності всіх посадових осіб відділу, окрім ОСОБА_5, котрий систематично ігнорує та не виконує законні вимоги ОСОБА_3, відділом було прийнято рішення щодо відкладення проходження підвищення кваліфікації посадовими особами, при зменшенні навантаження на відділ. Крім того, з незалежних від позивача обставин, а саме з вини в.о. міського голови ОСОБА_7 (незаконне звільнення у період з 02.03.2017р. по 17.05.2017р.) ОСОБА_3 не мав можливості займатись запланованим на цей час підвищенням кваліфікації посадових осіб як відділу так і посадових осіб Сєвєродонецької міської ради. Але, зобов'язуюсь у найближчий час підготувати новий план заходів щодо підвищення кваліфікації посадових осіб Сєвєродонецької міської ради в черзі котрих вам буде «заброньоване» перше місце».

Як вбачається з письмових пояснень позивача та підтверджено у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, останнім своєчасно, детально у письмовій формі повідомляв та пояснював про причини неможливості виконати доручення відповідача в.о. міського голови ОСОБА_7

Колегія суддів вважає непринятними доводи апеляційних скарг щодо поведінки позивача ОСОБА_3 під час відстоювання своєї думки, як порушення загальновідомих правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування що тягнуть за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що фігуральні висловлювання (алегоричні вираження /висловлювання) вживані у переносному значенні) не можуть вважатися порушенням загальновизнаних етичних норм поведінки посадової особи органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що застосування заходу дисциплінарного стягнення до позивача відбулось у зв'язку з порушенням вимог ст.8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», пп.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Проте, колегія суддів зазначає, що суцд першгої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що в оскаржуваному розпорядженні відсутнє чітке, конкретизоване формулювання вчиненого позивачем проступку, що став підставою застосування дисциплінарного стягнення до позивача.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи розпорядження від 22.08.2016р. №295-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.» діяв не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому розпорядження є таким, що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

Колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_3 звернувся 15.09.2017р. з позовом до Сєвєродонецького міського суду Луганської області про оскарження розпорядження міського голови м. Сєвєродонецька ОСОБА_6 №295-К від 22.08.2017р., тобто у встановлений ст.233 КЗпП України тримісячний строк.

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської області та Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_6 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 жовтня 2017 р. у справі № 428/9944/17 – залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду від 11 жовтня 2017 р. у справі № 428/9944/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 листопада 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п’яти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:                                                                      А.В. Гайдар           

          Судді:                                                                       І.Д. Компанієць          

                                                             ОСОБА_2