У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/8049/17

Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В.

          Суддя-доповідач: ОСОБА_1

23 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2017 року позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити переведення пенсії позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" з 22 червня 2017 року та проведення перерахунку і виплати пенсії з розміру 86 % із застосуванням показника середньої заробітної плати прцівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії, 2014 р. - 3480 грн., 2015 р. - 4195 грн., 2016 р.- 5183 грн., а також виплатити різницю в пенсіях, починаючи з 22 червня 2017 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2017 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також відсутні клопотання від осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та з 19 січня 2006 року отримує пенсію по інвалідності, призначену за нормами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в розмірі 86 %, виходячи зі стажу наукової роботи 21 рік 6 місяців 7 днів. 23 квітня 2010 року позивачу було проведено перерахунок пенсії, під час якого заробітну плату обчислено із застосуванням середньої заробітної плати, визначеної для обчислення наукових пенсій по Україні за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік. Позивач продовжувала працювати в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича по 17.07.2017 року на посаді доцента кафедри практичної психології, тобто більше як 5 років.

28 січня 2010 року позивач досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та набула право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в розмірі 86 %.

22 липня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Листом від 27 липня 2017 року № 230/Д-11 відповідач повідомив, що з 16.01.2016 року набув чинності Закон України від 26.11.2015 року "Про наукову і науково-технічну діяльність", яким передбачено, що пенсії науковим працівникам обчислюються з розміру 60 % суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка враховується за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 01 липня 2000 року. Крім того відповідач зазначив, що відсутні підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії по інвалідності) пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами I, II, III груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку та за наявності стажу згідно з частиною другою цієї статті.

Така ж норма діяла станом на момент набуття позивачем права на пенсію за віком 28 січня 2010 року.

В силу вимог ч. 2 ст. 24 Закону держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Отже, фактично відсоток пенсії встановлений позивачу при призначенні пенсії по інвалідності, оскільки пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку та за наявності відповідного стажу.

Станом на момент звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком була чинна ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 року, відповідно до абз. 2 ч. 2 якої пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (внески).

З аналізу цієї норми судом встановлено, що у цій нормі Закону йде мова про призначення пенсій, тобто про реалізацію вперше науковими працівниками свого права на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач має право на пенсію за віком у розмірі 86 % відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до зазначених вище норм пенсії наукового працівника призначаються у відсотках від заробітної плати наукового працівника, яка визначається, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Так, за правилами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Згідно з ч. 7 ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 року для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при переведенні пенсії позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком має застосовуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за три попередні роки, що передують року звернення про переведення, тобто 2014, 2015, 2016 року, що вірно встановив суд першої інстанції.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4