Справа №2а-955/2009

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

11. 11. 2009 року                          м. .Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд  Запорізької області в складі:

Головуючого судді                         Петрова В. В.

при секретарі                             Черненко О. О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними,  стягнення недоплаченої суми соціальної допомоги

                                                          ВСТАНОВИВ

26.10.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Кам’янсько-Дніпровського районного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації про визнання дії неправомірними щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язання здійснення перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості по даному виду допомоги. Згідно адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка народила дочку ОСОБА_3, в зв’язку з народженням дитини вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною визначається як сума не менше розміру прожиткового мінімуму. Розмір прожиткового мінімуму з 01.07.2008 року – 669 грн. Але вона одержує допомогу в розмірі 130 грн. Загалом розмір недоплаченої допомоги складає 8085 грн. Вона звернулась до відповідача з заявою про проведення її перерахунку суми допомоги, але вистом від 07.10.2009 року її було відмовлено. Просить суд:

-   визнати дії відповідача по призначенню, нарахуванню та виплаті їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.

-   стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну грошову допомогу по досягненню дитиною трирічного віку в розмірі 8085 грн. за період з 01.07.2008 року до 01.10.2009 року.

-   зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати її щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.  

 В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, просить суд задовольнити  її позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 в запереченнях проти позовних вимог вказала, що дії відповідача є правомірними, оскільки виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до вимог ч.2 ст.95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і пільгове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України. Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідно до частини другої ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не   суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України». Таким чином, Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавств, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік. Розмір допомоги при народженні дитини встановлений ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та в редакції Закону №2505-ІV від 25.03.2005 р. складав 8500 грн. та Рішенням Конституційного Суду України дана норма Закону не була визнана неконституційною. Вважає що Управління не має заборгованості  по виплаті допомоги  перед позивачем та дії Управління  відповідають чинному законодавству. Просить суд відмовити  позивачці у задоволенні її позовних вимог, визнати дії Управління щодо виплати  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку правомірними.

Заслухавши пояснення  сторін, перевіривши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила доньку ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-ЖС № НОМЕР_1 від 13.08.2007 року під актовим записом НОМЕР_2. (а.с.8)

Відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно із довідкою №1085 від 22.07.2009 р. Управлінням праці та соціального захисту населення Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації, починаючи з січня 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу виплачувалась у розмірі, передбачуваному Законом України «Про державний бюджет  на 2009 рік».

 Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень і при скасуванні рішення, зобов’язати вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб’єктів владних повноважень.

Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".  

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Ст.100 КАС України передбачає, що пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України - будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник коштів проводить видатки тільки в межах асигнувань, що виділяються Міністерством фінансів України у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно Закону про Державний бюджет України. Виходячи з контексту ст. ст. 22, 23 Бюджетного кодексу України управління не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів, при цьому -розпорядниками коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи, надаються управлінню тільки через розпорядника коштів вищого рівня і за бюджетним призначенням. Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Усі суспільні потреби, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, задовольняються виходячи з фінансових можливостей держави. Згідно ч. 2 ст. 4 БК України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і Закону про Державний бюджет України. Тобто, положення законів, на які посилається позивач в частині витрат, повинні реалізовуватися у єдиному комплексі з нормами бюджетного законодавства і діяти тільки в межах та у відповідності до Бюджетного кодексу України і Закону України « Про державний бюджет України». Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, який визначає механізм призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", за рахунок коштів державного бюджету. З постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 "Про деякі питання призначення та виплати допомоги сім'ям з дітьми" була зупинена дія абзацу 1 п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751. Відповідно до п. 2 зазначеної постанови, допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).  Згідно з п. 2 постанови КМУ від 22.02.2008 № 57 "Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" втратив чинність Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 11.01.2007 № 13 "Про деякі питання призначення та виплати допомоги сім'ям з дітьми". Але, зміни, що вносяться даною постановою до п. 22 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751, викладені наступним чином: "в абзаці першому слова "встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років" замінити словами і цифрами "що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року -100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень . Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї)."Відповідно до ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки тільки межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Позивачці нараховується та сплачується допомога в порядку та у розмірі визначеному в ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з урахуванням змін, внесених до неї Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2008 року і відповідно до якого мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку, починаючи з січня 2008 року, повинен складати не менше 130 грн. Положення даного Закону в цій частині неконституційними не визнавались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 9, 10, 11, 17. 69-72, 86, 94, 128, 160-162, 167, 186,254 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов    ОСОБА_1 -  залишити без задоволення.

Постанова  може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду  подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     підпис

З оригіналом згідно:

Суддя                     В. В. Петров