КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа№ 911/107/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача : не прибув;

від відповідача 1: Гуйван Т.П. - представник за дов. №010-00/4743 від 02.11.2017 року;

від відповідача 2: не прибув;

від третьої особи 1: не прибув;

від третьої особи 2: Жданов В.Г. - представник за дов.№358Д-10 від 11.10.2017 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2017 року

у справі № 911/107/16 (суддя : Кошик А.Ю.)

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до відповідача 2: Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

за участю третіх осіб:

1. Компанії Формдрай Лімітед

2. Приватного акціонерного товариства "Креатив"

про визнання кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 року недійсним.

у справі №911/107/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство "Креатив"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

про стягнення 10377 463,34 доларів США та 142408 432,60 грн

та за зустрічним позовом Товариство з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство "Креатив"

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору:

Компанії Formdray Limited (Формдрай Лімітед)

до 1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

2. Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/107/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Креатив", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" про стягнення 10377 463,34 доларів США та 142408432,60 грн кредитної заборгованості. Та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Креатив", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Компанії Formdray Limited (Формдрай Лімітед), до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про визнання договорів недійсними.

29.08.2017 року до Господарського суду надійшла заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" за участю третіх осіб Компанії Формдрай Лімітед та Приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання недійсним кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 року.

Господарський суд Київської області позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" повернув без розгляду своєю ухвалою від 29.08.2017 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Також скаржник вказав, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Крім того, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали зауважував на тому, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт - Україна» пов'язані підставами виникнення з вимогами Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» і зустрічними позовними вимогами ТДВ «Якотинське ХПП», що є підставою для об'єднання вимог.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 27.09.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" було прийнято до провадження.

11.10.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

У судовому засіданні 23.11.2017 року представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 23.11.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірну та обґрунтовану ухвалу.

Представники позивача, відповідача 2 та третьої особи 1 у судове засідання 23.11.2017 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 11.10.2017 року на відповідні адреси.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 102 ГПК України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників позивача, відповідача 2 та третьої особи 1, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 29.08.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як передбачено ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Як вбачається з прохальної частини зустрічної позовної зави Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" позовними вимогами є вимога ТОВ "Регіонпродукт-Україна" про визнання недійсним кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.04.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом та позовом третьої особи Компанії Formdray Limited) та Приватним акціонерним товариством "Креатив" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом та на стороні позивача за зустрічним позовом).

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" у вступній частині заяви наведено всіх осіб, які є сторонами у справі №911/107/16, без визначення хто є відповідачем за його позовом третьої особи і які особи мають бути залучені до участі саме позову третьої особи ТОВ "Регіонпродукт-Україна".

Згідно із п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

В обґрунтування вимог за позовом третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" зазначає, що є стороною Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 року, якою встановлено ліміти кредитування для всіх кредитних договорів, які будуть укладені в її рамках. У зв'язку з чим, третя особа вважає, що питання укладення кредитних договорів з іншими кредиторами в рамках Генеральної кредитної угоди стосується її прав та обов'язків. З огляду на зміст позову третьої особи ТОВ "Регіонпродукт-Україна", оскарження кредитного договору пов'язано з ймовірним порушенням таким договором його прав за Генеральною кредитною угодою, зокрема, укладенням між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач за первісним позовом) та Приватним акціонерним товариством "Креатив" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом) кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕXIM від 19.09.2014 року.

Як вбачається з обставин справи та правильно встановлено судом першої інстанції, предметом первісного позову є стягнення Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач за первісним позовом) кредитної заборгованості Приватного акціонерного товариства "Креатив" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом) за кредитними договорами №151213К17 від 21.08.2013 року, №151214К12 від 10.06.2014 року та №151214К16/ЕЕР-17-ЕXIM від 19.09.2014 року, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 року, з поручителя - Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" (відповідач за первісним позовом).

Предметом зустрічного позову є вимога про визнання припиненими договорів поруки №151213Р21 від 21.08.2013 року, №151214Р22 від 30.06.2014 року; визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015 року про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013 року та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015 року про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014 року.

Предметом позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Формдрай лімітед (Кіпр) є вимога про визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015 року про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013 року та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015 року про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014 року.

Таким чином, жодною зі сторін у справі №911/107/16 не заявлено позову, в якому предметом є вимога про визнання недійсним кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕXIM від 19.09.2014 року. Відповідні спори стосуються повернення вже виданих за укладеними кредитними договорами та за Генеральною кредитною угодою №151308N2 від 17.11.2008 року коштів (в тому числі в порядку реалізації поруки, як забезпечувального зобов'язання) і не пов'язані з дотриманням її умов щодо укладення самих кредитних договорів.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" не має самостійних вимог на предмети спору, що розглядаються в матеріалах справи №911/107/16.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" має самостійний предмет розгляду, який не тотожний жодній з вимог, що розглядаються у справі №911/107/16, відповідний предмет є іншим ніж заявлено в первісному, зустрічному позовах та позові третьої особи. Відповідно, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" мають самостійний предмет позову, і прийняття такого позову до розгляду у справі №911/107/16, призведе до доповнення спору новими сторонами та новими вимогами (які містять інші підстави та предмет). Таким чином, прийняття у справі позову третьої особи, яка заявляє самостійний предмет позову, який не співпадає з предметом спору, що вже розглядається, не передбачено ст. 26 Господарського процесуального кодексу України і об'єднання цих вимог в одному провадженні призведе до ускладнення розгляду справи, що за приписами п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вимагає від суду повернути позовну заяву без розгляду.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що у справі заявлено і розглядаються декілька позовів: первісний, зустрічний та позов третьої особи Формдрай лімітед, однак ТОВ "Регіонпродукт-Україна" не визначено та не обґрунтовано суб'єктного складу поданого ним позову третьої особи, зокрема, до кого саме з існуючих учасників провадження стосуються відповідні позовні вимоги і хто має бути залучений до участі в розгляді відповідного позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, фактично заявляються позовні вимоги інші, ніж ті, що є предметом спору у справі № 911/107/16, які спрямовані на відносини, що знаходяться поза предметами спору між сторонами у справі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що скаржник звертався до Господарського суду Одеської області як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в якій просило визнати недійсним кредитний договір від 19.09.2014 року №151214К16/ЕЕР-17-EXIM у справі №916/36/16 за позовом АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод», за участі третьої особи ПрАТ «Креатив» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 року у справі №916/36/16 на підставі п.п. 3, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна".

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про повернення без розгляду відповідного позову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Київської області від 29.08.2017 року у справі №911/107/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт -Україна" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.08.2017 року у справі №911/107/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/107/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк