ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 р. Справа № 2а-18802/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Курбай О. В.,
за участю представника позивача Липського О. В., представника відповідача Михалко Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Сенкевичівського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Горохівському районі про визнання нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ:
позивач - Сенкевичівське споживче товариство (надалі – позивач, товариство, Сенкевичівське СТ) у позовній заяві просить суд визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі від 12.08.2009 року № 0000582308 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 988 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на відсутність порушень, зазначених у акті перевірки, вважає, що порядок обліку товарних запасів у магазині не порушено.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач – ДПІ у Горохівському районі у запереченні від 07.10.2009 року позову не визнав, зазначаючи, що податковою інспекцією правомірно застосовано до товариства штрафні санкції, оскільки останнім не забезпечено дотримання порядку ведення обліку товарних запасів.
У судовому засіданні представник відповідача позов підтримала з підстав, викладених у запереченні, просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Актом перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 05.08.2009 року, складеним податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у Волинській області за результатами перевірки магазину № 9 за адресою смт. Сенкевичівка, вул. Луцька, 42, що належить ОСОБА_1, встановлено зокрема порушення товариством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у порядку, встановленому законодавством, а саме: в магазині знаходився товар на загальну суму 494 грн., на який на місці реалізації накладні від постачальника відсутні.
У зв’язку з виявленими порушеннями ДПІ у Горохівському районі прийнято рішення від 12.08.2009 року № 0000582308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1943 грн., в тому числі 988 гн. на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон) за порушення пункту 12 частини першої статті 3 Закону.
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Як встановлено в засіданні суду та вбачається з матеріалів справи у магазині № 9, який перевірявся, ведеться Книга надходження товарів, у якій відображено перелік товарів, що отримуються магазином (який не є юридичною особо) безпосередньо із ОСОБА_1 (зі складу). У даній Книзі зазначається кількість товару, його найменування, а також номер і дата накладної із зазначенням постачальника, на підставі якої товариством придбано товар.
Товар згідно накладних № ВП-0017065 від 22.07.2009 року, № 13770 від 20.07.2009 року, № 236 від 21.07.2009 року, № 14357 від 28.07.2009 року, копії яких долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, відображено у Книзі надходження товарів із зазначенням номеру, дати накладної та назви постачальника.
З пояснень представника позивача встановлено, що ведення обліку товарних запасів у такій формі зумовлено тим, що усі накладні на отримання товару зберігаються у бухгалтерії підприємства. Так як придбаний у постачальників товар реалізується через декілька магазинів, що належать ОСОБА_1, фізично забезпечити наявність на місці реалізації в усіх магазинах первинних документів від постачальника неможливо, а тому облік ведеться у Книзі надходження товарів, що не суперечить чинному законодавству.
З письмового пояснення, наданого продавцем магазину ОСОБА_2. 05.08.2009 року, вбачається, що вона повідомила перевірячим інспекторам, що накладні на товар знаходяться в конторі споживчого товариства.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Враховуючи наведене, суд вважає, що товариством не порушено порядку ведення обліку товарних запасів, оскільки усі первинні документи на товар були відображені у Книзі надходження товару (яка по суті є зведеним обліковим документом) із зазначенням необхідних реквізитів накладних, що з урахуванням специфіки діяльності ОСОБА_1 є виправданим та не суперечить чинному законодавству, а самі первинні документи були в наявності у бухгалтерії підприємства, про що було відомо податковим інспекторам, які проводили перевірку.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене суд вважає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому повинні застосовуватися з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 218 ГК підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Наявні у справі матеріали свідчать про те, що товариством вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, зокрема обліковано у Книзі надходження товарів ті товари, які поступили на реалізацію, із зазначенням необхідних реквізитів первинних документів.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у податкового органу були відсутні, а відтак рішення ДПІ у Горохівському районі від 12.08.2009 року № 0000582308 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 988 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Господарського кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі від 12.08.2009 року № 0000582308 в частині застосування до Сенкевичівського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 988 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 2 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя О. О. Андрусенко