ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 р. Справа № 2а-18649/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Курбай О. В.,
за участю представників позивача Діхтяренка Ю. І., Ящинського С. П., представника відповідача Мельника С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Колективного підприємства райспоживспілки «Кооператор» до Державної податкової інспекції у Горохівському районі про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
позивач - Колективне підприємство райспоживспілки «Кооператор» (надалі – позивач, підприємство) у позовній заяві просить суд визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі від 24.06.2009 року № 0000372308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2684,80 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на відсутність порушень, зазначених у акті перевірки, вважає, що порядок обліку товарних запасів у магазині не порушено.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач – ДПІ у Горохівському районі письмових пояснень з приводу заявленого позову не подав. У засіданні суду представник відповідача позову не визнав, зазначаючи, що податковою інспекцією правомірно застосовано до товариства штрафні санкції, оскільки останнім не забезпечено дотримання порядку ведення обліку товарних запасів; просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Актом перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 17.06.2009 року, складеним податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у Волинській області за результатами перевірки магазину за адресою м. Горохів, вул. Луцька, 26, що належить позивачу, встановлено зокрема порушення підприємством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у порядку, встановленому законодавством, а саме: в магазині знаходився товар на загальну суму 1342,40 грн., на який на місці реалізації накладні від постачальника відсутні.
У зв’язку з виявленими порушеннями ДПІ у Горохівському районі прийнято рішення від 24.06.2009 року № 0000372308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2684,80 грн. на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон) за порушення пункту 12 частини першої статті 3 Закону.
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Як встановлено в засіданні суду та вбачається з матеріалів справи у магазині, який перевірявся, ведеться Книга надходження товарів (оригінал Книги оглянуто в засіданні суду), у якій відображено перелік товарів, що отримуються магазином (який не є юридичною особо) безпосередньо із Колективного підприємства райспоживспілки «Кооператор» (зі складу). У даній Книзі зазначається кількість товару, його найменування, а також номер і дата накладної із зазначенням постачальника, на підставі якої підприємством придбано товар.
Товар згідно накладних № 17209674 від 14.11.2008 року, № 1862 від 27.01.2009 року, № 2861 від 09.02.2009 року, № 4872 від 03.03.2009 року, № 22007058 від 27.03.2009 року, № 8045 від 13.04.2009 року, копії яких долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, відображено у Книзі надходження товарів із зазначенням номеру, дати накладної та назви постачальника.
З пояснень представників позивача встановлено, що ведення обліку товарних запасів у такій формі зумовлено тим, що усі накладні на отримання товару зберігаються у бухгалтерії підприємства. Так як придбаний у постачальників товар реалізується через декілька магазинів, що належать підприємству, фізично забезпечити наявність на місці реалізації в усіх магазинах первинних документів від постачальника неможливо, а тому облік ведеться у Книзі надходження товарів, що не суперечить чинному законодавству.
Крім того, в засіданні суду директор підприємства ствердив, що під час проведення перевірки продавець пояснила перевіряючим, що у наявності усіх накладних на товар можна пересвідчитися у бухгалтерії підприємства, та пропонувала податковим інспекторам поїхати в бухгалтерію, однак останні відмовилися. Також директор пояснив, що під час розгляду акту в ДПІ у Горохівському районі накладні були ним надані для огляду, однак не прийняті до уваги з мотивів відсутності їх безпосередньо у магазині.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Враховуючи наведене, суд вважає, що підприємством не порушено порядку ведення обліку товарних запасів, оскільки усі первинні документи на товар були відображені у Книзі надходження товару (яка по суті є зведеним обліковим документом) із зазначенням необхідних реквізитів накладних, що з урахуванням специфіки діяльності Колективного підприємства райспоживспілки «Кооператор» є виправданим та не суперечить чинному законодавству, а самі первинні документи були в наявності у бухгалтерії підприємства, про що було відомо податковим інспекторам, які проводили перевірку.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене суд вважає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому повинні застосовуватися з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 218 ГК підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Наявні у справі матеріали свідчать про те, що підприємством вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, зокрема обліковано у Книзі надходження товарів ті товари, які поступили на реалізацію, із зазначенням необхідних реквізитів первинних документів.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що підстави для притягнення Колективного підприємства райспоживспілки «Кооператор» до відповідальності у податкового органу були відсутні, а відтак рішення ДПІ у Горохівському районі від 24.06.2009 року № 0000372308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2684,80 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Господарського кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі від 24.06.2009 року № 0000372308 про застосування Колективного підприємства райспоживспілки «Кооператор» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2684,80 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 2 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя О. О. Андрусенко