ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 р. Справа № 2а-18784/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Польовій М.М.,
за участю прокурора Чмир І.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 510 грн. 00 коп. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2008 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області складений акт № 75262 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксоване виявлене під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: експлуатація транспортного засобу марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. Постановою № 00814 про застосування фінансових санкцій, винесеною 20.10.2008 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом четвертим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. Відповідач постанову про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року у встановленому законом порядку не оскаржив, штраф добровільно не сплатив. Прокурор просить стягнути з відповідача на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті фінансову санкцію за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, просять стягнути з відповідача на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті фінансову санкцію за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
Відповідач та представник відповідача, кожен зокрема, в судовому засіданні адміністративний позов не визнали та пояснили, що 26.08.2008 року відповідач згідно довіреності дійсно керував транспортним засобом марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1, проте транспортний засіб не був облаштований як таксі, відповідач не надавав послуги з перевезення пасажирів, оскільки в той момент перевозив членів своєї сім’ї. Відповідач стверджує, що розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору знаходився на момент перевірки не на даху автомобіля, як про це зазначено в акті № 75262 від 26.08.2008 року, а в його салоні, де знаходився також недіючий таксометр. Крім того, на думку відповідача та його представника, перевірка була проведена за відсутності графіка рейдових перевірок з порушенням Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року. 01.09.2008 року відповідач прибув для розгляду справи про порушення транспортного законодавства, проте розгляд справи у той день не відбувся, згодом справу було розглянуто у його відсутності. Копію постанови про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року відповідач у встановленому законом порядку не одержував. Крім того, на думку відповідача та його представника, адміністративний позов подано до відповідача з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України (ГК України), який слід обчислювати з 09.11.2008 року – граничного терміну сплати фінансової санкції відповідачем. Відповідач та його представник просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 04.02.2004 року був зареєстрований виконавчим комітетом Луцької міської ради як фізична особа – підприємець, має ліцензію на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі, на законних підставах згідно довіреності керує транспортним засобом марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказані фактичні обставини підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_3, ліцензією серії НОМЕР_4, виданої 21.03.2007 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті зі строком дії з 21.03.2007 року по 20.03.2012 року, довіреністю на право керування транспортним засобом, виданою та нотаріально посвідченою 13.06.2007 року.
26.08.2008 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області спільно з інспектором відділу ДАІ УМВС України у Волинській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складений акт № 75262, в якому зафіксоване виявлене під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: експлуатація транспортного засобу марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. Постановою № 00814 про застосування фінансових санкцій, винесеною 20.10.2008 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом четвертим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. Копію постанови про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року відповідач одержав 23.10.2008 року. Відповідач постанову про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року у встановленому законом порядку не оскаржив, фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. добровільно не сплатив. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями осіб, які беруть участь у справі, показаннями свідків, актом перевірки № 75262 від 26.08.2008 року, постановою про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року, повідомленням про вручення поштового відправлення.
За змістом статей 238, 239 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф. Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф – це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Згідно із частиною другою статті 55 ГК України суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до частини першої статті 128 ГК України громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року (з наступними змінами і доповненнями), є адміністративно-господарським штрафом, а тому може бути застосований виключно до суб’єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року (з наступними змінами і доповненнями), за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензійна картка транспортного засобу – документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу, а відповідно до статті 29 цього ж Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб’єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Оскільки судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа – підприємець, має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі, 26.08.2008 року на законних підставах за довіреністю експлуатував легковий автомобіль марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1, облаштований як таксі, без наявності ліцензійної картки, тому суд приходить до висновку, що постанова начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області № 00814 від 20.10.2008 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. відповідає вимогам закону, відповідач як суб’єкт господарювання правомірно був притягнутий до відповідальності у вигляді застосування до нього фінансової санкції.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача та його представника про те, що легковий автомобіль марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 не був облаштований як таксі, відповідач не надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі, оскільки на підставі акту № 75262 від 26.08.2008 року, показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судом встановлено, що під час перевірки 26.08.2008 року на даху легкового автомобіля марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходився розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору, а в салоні автомобіля – таксометр. При цьому, суд не бере до уваги пояснення відповідача та свідка ОСОБА_8 про те, що ліхтар оранжевого кольору знаходився в салоні автомобіля, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами. Таким чином, вказаний легковий автомобіль на час проведення перевірки відповідав головним ознакам таксі, які визначені статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, незалежно від того, чи на момент проведення перевірки такий суб’єкт фактично надавав послуги з перевезення пасажирів, тобто, суб’єкт господарювання притягується до відповідальності лише за сам факт експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки. Суд також виходить з того, що відповідач як суб’єкт господарювання, який має ліцензію на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі, зобов’язаний дотримуватися правил здійснення господарської діяльності, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», та, крім того, враховуючи наявність у нього ліцензійної картки на інший транспортний засіб марки OPEL KADETT, реєстраційний номер НОМЕР_2, був обізнаний про необхідність оформлення ліцензійної картки та настання відповідальності за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. Відсутність на легковому автомобілі марки CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент перевірки сигнального ліхтаря із зеленим та червоним світлом у верхньому правому кутку лобового скла та композиції з квадратів у шаховому порядку на дверцятах автомобіля, на думку суду, не має правового значення, оскільки саме по собі обладнання легкового автомобіля розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору та таксометром дає підстави для пасажирів ідентифікувати такий транспортний засіб як таксі, скористатися послугами з перевезення, а розміщення суб’єктом господарювання ліхтаря оранжевого кольору на даху автомобіля свідчить лише про намір надавати послуги з перевезення пасажирів на таксі, адже транспортним законодавством вимога обладнати легковий автомобіль розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору на даху стосується виключно таксі.
Суд також не бере до уваги пояснення відповідача та його представника про те, що перевірка була проведена за відсутності графіка рейдових перевірок з порушенням Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, оскільки, як встановлено судом, перевірка відповідача 26.08.2008 року проводилася державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області спільно з інспектором відділу ДАІ УМВС України у Волинській області відповідно до графіку проведення рейдових перевірок на ІІІ квартал 2008 року, плану роботи відділу державного контролю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на серпень 2008 року та плану роботи відділу державного контролю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на період 25.08. – 31.08.2008 року.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України (ГК України) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд не бере до уваги твердження відповідача та представника відповідача про те, що адміністративний позов до відповідача міг бути поданий протягом шести місяців з дня виявлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки чинним законодавством України чітко розмежовані строки застосування органом державної влади адміністративно-господарських санкцій (стаття 250 ГК України) та строки звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, які застосовані органом державної влади, у випадку їх несплати (стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). При цьому, суд приходить до висновку, що річний строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт слід обчислювати з наступного дня після закінчення 15-денного строку для добровільної сплати суб’єктом господарювання фінансової санкції. Постанова начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області № 00814 про застосування фінансових санкцій була прийнята 20.10.2008 року, тобто з дотримання строку, передбаченого статтею 250 ГК України, відповідачем зазначена постанова одержана 23.10.2008 року, в 15-денний строк відповідач штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. не сплатив, тоді як прокурор міста Луцька звернувся в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті з адміністративним позовом до відповідача про стягнення фінансових санкцій 21.08.2009 року, тобто з дотриманням річного строку, передбаченого частиною другою статті 99 КАС України.
Згідно із пунктами 26 – 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням
Суд не бере до уваги твердження відповідача та його представника про те, що розгляд справи про порушення транспортного законодавства проведено у його відсутності, копію постанови про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року відповідач у встановленому законом порядку не одержував, оскільки судом на підставі показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 встановлено, що на розгляд справи відповідач не прибув, а копію постанови про застосування фінансових санкцій № 00814 від 20.10.2008 року відповідач одержав 23.10.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, враховуючи, що постанова начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області № 00814 від 20.10.2008 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. відповідає вимогам закону, у встановленому законом порядку не скасована та не виконана, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь держави фінансової санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. підлягають до задоволення. При цьому, оскільки відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету, тому штраф слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь держави фінансову санкцію за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок (п’ятсот десять гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 02 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх