Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Нікополь, вул. Шевченко, 201, 53213, (05662) 3-43-15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року Справа 2-815/10

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У складі- головуючого судді Бабаніної В.А.

При секретарі Нагаєвій Н.О.

З участю позивача ОСОБА_1 її представника Лобанової JI.M., представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „ Колосисте” ТОВ „ Перемога” про відшкодування матеріально, моральної шкоди і упущеної вигоди .

ВСТАНОВИВ:

08.09.2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою яку доповнила в ході розгляду справи 25.05.2009 року і підтримала у судовому засіданні. Просить стягнути з Дочірнього підприємства „ Колосисте” ТОВ „ Перемога” відшкодування шкоди: вартість корови 7000 гривень, упущену вигоду 28620, гривень, моральну шкоду 3000 гривень.

Посилається на те, що 22 червня 2007 року вигнала свою корову „ Берізку” в череду в селі ” Веселе” Нікопольського району . О 9 годині їй повідомили, що її корова пала. Причину падіжу корів встановили в той же день. Біля водопою, де завжди напували корів, працівники ДП „ Колосисте” мили діжку з під міндобрив і воду вилили на землю біля водопою. Корови пили воду з калюж які утворилися після миття діжки. Даний факт підтверджено висновком Нікопольської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, якою в пробах води біля водопою виявлено нітрати 0.15 мг/л при нормі не більше 0,02 мг/л. Корова була дорізана і за продане м’ясо вона одержала 1000 гривень. Директор ДП „ Колосисте” ОСОБА_3 в день події визнавав вину підприємства, знайшов сам покупців на м’ясо, розчистили територію біля водопою і засипали гравієм, обіцяв відшкодувати шкоду.

Вартість корови на 2009 рік була від 6500 гривень до 9800 гривень. ( газета оголошень „ Сила” від 14.05.2009 року № 40). Така корова як була в неї коштує 8 000 гривень.

Довідкою ветлікаря підтверджено, що вага її корови „ Березка” 500-520 кг. Відповідно до довідки управління агропромислового розвитку Нікопольської районної держадміністрації від 12.01.2009 року ціна корови в живій вазі при закупівлі м’яса переробними підприємствами на червень 2007 року складала 7,50 грн. нижче середньої вгодованості і; 9,50 грн.середньої і 10,40 грн. вище середньої. Вона вважає, що її корова була середньої вгодованості , при вазі 500-520 кг. Її вартість складає 4750,00-4940,00 гривень. А їй заплатили лише 1000 гривень.

її корова „ Березка” давала середній надій молока на добу -18 кг., що підтверджується довідкою ветлікаря від 18.05.2009 року. При добовому надою молока 18 кг, за місяць вона мала б 540 кг молока, за 20 місяців 10800 кг. По середній вартості між реалізації підприємствам і риночкою вартістю 2,65 гривень( так як частину молока вона здавала, а частину реалізувала на ринку)

10800 кг х 2,65 гривень = 28620, 00 гривень упущеної вигоди.

Крім того, своїми діями відповідач спричинив їй моральну шкоду- вона перенесла моральні страждання внаслідок втрати майна, корова була „годувальницею” її сім’ї.

Представник відповідача позов не визнав, послався на те, що в судовому засіданні не доказано причину падежу корови позивача і вину в цьому відповідача. Директор ДП „ Колосисте” ОСОБА_3 допомагав односельцям, це не значить , що він визнав вину підприємства. Експертиза не має первинних документів по забору проб води, на вимогу суду Управління ветеринарної медицини у Нікопольському районі протоколи забору води не надало, тому її висновки не можна вважати обґрунтованими.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

І В судовому засіданні встановлено, що 22 червня 2007 року в с. Веселе Нікопольського району [ ОСОБА_1 вигнала свою корову в череду. О сьомій годині сільська череда пила воду біля [ водопою, який був збудований ще в колгоспі „ Перемога” біля загону для корів і І використовувався для напування корів. Після чого, череду погнали на пасовище і через півтори години частина корів стала виявляти ознаки захворювання, а корову ОСОБА_1 довелось дорізати. Сім’я ОСОБА_4, яка в той день пасла череду , вернула корів у село . Причину падіжу корів в становили в той же день. Біля водопою, де завжди напували корів, працівники ДП „ Колосисте”

[ мили діжку з під міндобрив і воду вилили біля водопою. Корови пили воду з калюж які 1 утворилися після миття діжки.

[ Це підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_4 ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_6пояснив, що його корова теж була в череді, але вони стали її інтенсивно лікувати і все обійшлось, а корову ОСОБА_1 довелось дорізати. Зійшлися люди з села до водопою і стали виясняти причину. Біля водопою мили бочку ДП „ Колосистого” з під міндобрив. Він знає, що то їх бочка, сам робив в ТОВ „ Перемога”.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працював ветлікарем у с. Кірово. Йому зателефонували з сільської ради і сказали про падіж корів у с. Веселому, попросили приїхати бо їх ветлікаря не було в селі. Він приїхав до водопою, то трактор з бочкою ще стояв біля водопою. Бочка ДП „ Колосистого” про це говорили люди на водопої. Був там і директор підприємства ОСОБА_3. Виїжджала районна ветслужба і брала проби води з калюж біля водопою .

Як видно з висновків експертизи, проведеної Нікопольською районною державною лабораторією ветеринарної медицини 25.06.2007 року з проб з в/д корови ОСОБА_1 збудників інфекцій не виявлено. ( а.с.9) .Цією ж лабораторією проведено хіміко-токсинологічне та гідрохімічне дослідження проб води з калюжі біля загону для корів в с. Веселе і виявлено вміст нітратів 0.15 мг/л при нормі не більше 0,02 мг/л.

У попередньому судовому засіданні 27 жовтня 2008 року Директор ДП „ Колосисте” ОСОБА_3 не заперечував вини підприємства і запропонував вирішити питання мирно. Як відшкодування шкоди від падежу корови ДП „ Колосисте” передає ОСОБА_1 чотири тони ячменю. ОСОБА_1 з такими умовами погодилась. До слухання справа була призначена 22 грудня 2008 року з урахуванням часу на вирішення питання мирно.

22 грудня у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що вона одержала 4 тони ячменю від відповідача , але він не якісний і не покриває спричиненої шкоди, тому на мирову угоду вона не згодна.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

ДП „ Колосисте” передало позивачеві як відшкодування шкоди-чотири тони ячменю. ОСОБА_1 прийняла 4 тони ячменю, про що свідчить копія накладної № 28 за якою 28.10.2008 року ( а.с.15) та не заперечувала позивач, уточнила що це не була плата за оренду земельного паю як вказано у накладній. Плату за оренду земельного паю вона одержала окремо. Також 1000 гривень ОСОБА_1 одержала від продажу м’яса корови. З урахуванням вказаного, суд вважає, що матеріальна шкода позивачеві відшкодована повністю. Позивач не надала доказів, що ячмінь, одержаний нею як відшкодування шкоди є неякісний.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Надана позивачем суду довідка ветлікарем ОСОБА_8 від 18.05.09р. ( а.с.29) про вагу корови 500-520 кг., та середній надій молока за добу 18 кг. нічим не підтверджена. Ні паспорт ні ветеринарна картка корови „ Березка” таких даних не містять ( а.с.7). ОСОБА_1 пояснила, що ветлікар знав її корову, тому видав таку довідку. Зважаючи на наведене суд не може прийняти розрахунки вартості живої ваги корови при закупівлі м’яса наведеними позивачем та розрахунки по упущеній вигоді і вважає, що ці позовні вимоги нею не доведені.

На підставі с. 1167 ЦК України підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди яка полягає в тому, що позивач перенесла моральні страждання від втрати свого майна - корови, яка відіграє велику роль в господарстві родини, що проживає в селі.

Суд вважає, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 гривень буде розумним і справедливим.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню судові витрати позивача що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гривень, та

судового збору щодо вимог моральної шкоди 8,50 грн. Витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню, так як у довідці ( а.с.31) адвокатом не вказано погодинний розрахунок роботи по складенню позову.

Керуючись ст.ст. 10,11,212-214,88 ЦПК України,

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „ Колосисте” ТОВ „ Перемога” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 гривень., судові витрати у розмірі 38 гривень 50 коп. У іншому відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Бабаніна В.А.