Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кочетова Л.Г., суддів Матюшенка І.В., Косигіної Л.М.,
при секретарі Журавській О.П., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баранівського районного суду від 28 липня 2011 року,
встановила:
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Першотравенської селищної ради, в якому просила змінити формулювання причини звільнення, стягнути на її користь вихідну допомогу, середній заробіток за час затримки виплати вказаної допомоги та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що вона подала заяву про звільнення у зв»язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю та умов колективного договору в частині оплати праці, а була звільнена за власним бажанням.
Рішенням Баранівського районного суду від 28 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позову, оскільки вважає його необгрунтованим.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.ЗОЗ ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається що позивачка працювала у відповідача на посаді рахівника-касира.
26.11.2010 року вона написала селищному голові заяву, у якій просила звільнити з роботи з 26.11.2010 року в зв'язку з тим, що порушується строк виплати заробітної плати, умови колективного та трудового договорів.
Розпорядженням селищного голови позивачка була звільнена з роботи з 10.12.2010 року за власним бажанням (ст.38 КЗпП України).
У заяві про розірвання трудового договору (а.с. 4) позивач на ч.З ст.38 КЗпП не посилалась.
У листопаді 2010 року був порушений строк виплати заробітної плати у зв'язку з тим, що проходили вибори і голова селищної ради, не маючи повноважень, не міг підписувати фінансових документів. Зарплату позивачка отримала 01.12.2010 року. До цього, боргу по зарплаті у відповідача не було.
2
Ч. 3 ст. 38 КЗпП України передбачає право працівника у визначений ним строк
розірвати трудовий договір за власним бажанням у випадку порушення власником або
уповноваженим ним органом трудового законодавства або умов колективного або
трудового договору.
Разом з тим, затримка у виплаті заробітної плати була викликана об»єктивними
причинами (обрання на виборну посаду іншої особи, в компетенцію якої входило
підписання документів, пов»язаних з виплатою заробітної плати та проходження нею
встановленої законом процедури вступу на посаду), що не є порушенням законодавства з
боку роботодавця.
Тому суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Норми матеріального і процесуального закону суд застосував правильно, прийняв
обгрунтоване рішення. Підстав для скасування останнього немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення
Баранівського районного суду від 28 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти
днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вишого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Згідно: суддя апеляційного суду Кочетов Л Г
Житомирської області
Справа №22-ц/0690/2243/11 Головуючий у 1 інстанції Михалюк О.П.
Категорія 53 Доповідач Кочетов Л.Г.