ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11.08.2009 р. № 2а-9055/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі судового засідання Сергієнко-Колодій В.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Державна податкова адміністрація України
до Старший державний виконавець Вольф Олександр Леонідович відділу примувого виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Департамент державної виконавчої служби України
про визнання протиправними дій та скасування постанови від 01.07.2009р.
за участю представників сторін:
від позивача: Лифар Д.В.
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
Обставини справи:
Державна податкова адміністрація України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Вольфа О.Л., Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов’язати вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Вольфом О.Л., при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2009 року порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у вказаній постанові державним виконавцем не зазначено ідентифікаційний номер стягувача ОСОБА_1. та не вказаний ідентифікаційний код боржника Державної податкової адміністрації України. У зв’язку з наведеним позивач вважає, що згідно ст. 26 вказаного Закону державний виконавець повинен винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. На підставі викладеного позивач просить суд визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Вольфа О.Л. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2009 року неправомірними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2009 року та зобов’язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Вольфа О.Л. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 30.07.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 10.08.2009 року.
В судовому засіданні 10.08.2009 року представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначивши, що відповідачем у даній справі має бути тільки Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Зазначені уточнення прийняті судом, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.08.2009 року проти позову заперечила, зазначивши, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, а обставини, на які посилається позивач не можуть бути підставною для відмови у відкритті виконавчого провадження.
В судовому засіданні 10.08.2009 року судом, в порядку ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошувалась перерва в судовому розгляді до 11.08.2009 року.
Третя особа в судові засідання 10.08.2009 року та 11.08.2009 року не з’явилась, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила.
У зв’язку з обмеженням строків розгляду справи, передбачених ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши думку представників сторін, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.07.2009 року старшим державним виконавцем Вольфом О.Л. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою постановлено відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-13343/08/1570 виданого 22.06.2009 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов’язання Державної податкової адміністрації України поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови –начальника управління податкової міліції державної податкової адміністрації в Черкаській області.
Позивач посилається на те, що вказана постанова винесена державним виконавцем з порушенням вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: в постанові не зазначені ідентифікаційний номер ОСОБА_1. та ідентифікаційний код Державної податкової адміністрації України.
Згідно статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документів повинні бути зазначені назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видала документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб –платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Виходячи зі змісту вказаної статті, у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер фізичної особи та ідентифікаційний код юридичної особи, за їх наявності. Позивач не довів в судовому засіданні, що у органу, який видав виконавчий документ були данні про ідентифікаційний код позивача та індивідуальний ідентифікаційний номер третьої особи.
Крім того, слід звернути увагу, що у виконавчому документі, відповідно до статті 19 вищезгаданого Закону, зазначаються відомості, які сприятимуть виконанню рішення. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду було зобов’язано ДПА України поновити на посаді першого заступника голови –начальника Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Черкаській області ОСОБА_1., то суд приходить до висновку, що у виконавчому документі були зазначені всі відомості, які необхідні для виконання зазначеного рішення суду та які сприятимуть його виконанню.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав визнання неправомірними дій державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки вказана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», постанова винесена розсудливо, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової адміністрації України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2009 року та зобов’язання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову Державної податкової адміністрації України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов’язати вчинити дії відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Васильченко І.П.