ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26.06.2009 р. № 2а-6636/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А. при секретарі судового засідання Сулім А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві
до Громадянина Узбекистану ОСОБА_1
про примусове видворення іноземного громадянина з України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дарницьке РУ ГУ МВС України в м. Києві звернулось до суду з позовом до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 (надалі-Відповідач) про негайне примусове видворення громадянина ОСОБА_1 з території України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач ухиляється від добровільного виконання рішення про його видворення.
Відповідач позов визнає у поданій заяві.
Сторони та їх уповноважені представники у судове засідання не з’явилися, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні.
Відповідно до ст. 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства.
Згідно ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Громадянин Узбекистану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, прибув до України 21.09.2008 року через КПП “Тополі”, не маючи офіційного запрошення та гарантій на своє утримання приймаючою стороною - громадянином України так, як така сторона відсутня, чим грубо порушив міграційне законодавство, що підтверджується копією рішення про видворення з України від 28.05.2009 року, яке наявне в матеріалах справи.
28.05.2009 року заступником начальника Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві підполковником міліції Смірновим С.В. прийнято рішення про видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_1 за межі України у добровільному порядку.
Відповідно до розписки від 28.05.09, відібраної у Відповідача начальником сектора ВГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві капітаном міліції, його ознайомлено з змістом рішення про видворення та порядком його виконання. Також Відповідач зобов’язався до 05.06.09 залишити територію України.
Відповідач у встановлений строк у добровільному порядку рішення про його видворення не виконав. Доказів на підтвердження того, що рішення про видворення з України від 28.05.2009 року оскаржується, суду не надано.
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2009 року Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Відповідно до абзацу 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що Відповідач ухиляється від виїзду з території України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Примусово видворити з території України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
3.Дана постанова є підставою для реалізації органом внутрішніх справ можливості щодо затримання іноземця з метою направлення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку згідно з частиною 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
4.Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Донець В.А.