ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Справа № 927/248/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Карабаня В.Я., Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року у справі № 927/248/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" до державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу в сумі 49 980 грн. за неправильне визначення маси вантажу в перевізних документах.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 4 998 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 49 980 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 року зазначені судові рішення скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.01.2017 року (суддя Оленич Т.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року (судді: Андрієнко В.В., Власов Ю.Л., Буравльов С.І.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 16.09.2015 року зі станції відправлення Голубичі Південно-Західної залізниці ДП "Чернігівське лісове господарство" здійснило відправлення вагону № 68213966 на станцію Легендарна Донецької залізниці, одержувач: ТОВ "Добре Тепло" 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 110, к.409, що підтверджується накладною № 33393505. В накладній вказана маса вантажу, визначена відправником, 56000 кг.

При завантаженні вагона вага вантажу визначалася крановими електронними вагами ВК ЗЕВС III 5000 заводський № 3206, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У3493-14, введені в експлуатацію 16 лютого 2015 року, повірка перед завантаженням проведена 07 вересня 2015 року, остання - 05 лютого 2016 року.

Залізницею при проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу та складено акт загальної форми ГУ-23 і комерційний акт від 19 вересня 2015 року РА №011397/745, в якому, зокрема, зазначено, що 19.09.2015 року проводилась контрольна перевірка вагону №68213966, при переважуванні вагону у статичному режимі на справних 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 15 жовтня 2014 року, виявилось, що вага брутто - 69100 кг, тара по документу - 22000 кг, нетто - 47100 кг, що менше ваги вказаній в документі на 8900 кг.

Також вказано, що навантаження вантажу вище бортів в три штабелі. Дротяні ув'язки не порушено, вільні місця відсутні. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. У технічному стані вагон справний. При повторному переважуванні вагона вага підтвердилась. Завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

19.09.2015 року Залізниця повідомила телеграмою станцію відправлення, що при контрольному переважуванні вагону №68213966 відправки №33393505 в документі значиться нетто 56000 кг, тара 22000 кг, а фактично виявилась вага брутто 69100 кг, тара по документу 22000 кг, нетто 47100 кг, що менше ваги, вказаній в документі на 8900 кг.

В розділі "Є" вказаного акта міститься відмітка станції призначення, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

У зв'язку з такими обставинами, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 49 980 грн. (9996 грн. х 5), що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач просив суд зменшити розмір штрафу в зв'язку з надмірно великим його розміром у порівнянні із вартістю послуг перевезення, та відсутністю збитків залізниці, посилаючись на ч. 1 ст. 233 ГК України.

В ході нового розгляду справи з метою з'ясування питань, які виникли при вирішенні спору, судом було заслухано пояснення посадової особи Державного підприємства "Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" - начальника відділу метрологічного забезпечення вимірювань геометричних, механічних величин та об'єму рідини Крихти А.М. щодо способів визначення маси вантажу як при відправленні вагону, так і на попутній залізничній станції.

Предметом даного судового розгляду є вимоги залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей щодо маси вантажу в перевізних документах.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю правильності визначення маси вантажу під час переважування цього вагону на попутній станції, а також складенням комерційного акту від 19.09.2015 року з порушеннями Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді нарахування штрафу.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 129 цього Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.07.2002 року №567/6855 (далі - Правила) комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

За п. 10 Правил комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що комерційний акт від 19.09.2015 року було підписано заступником начальника станції, прийомоздавальником та прийомоздавальником поїздів Кокошинською В.М., при цьому в самому акті зазначено, що завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

Однак, обидві судові інстанції зазначивши, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна дійти висновку, що до трудових обов'язків приймальника поїздів входять обов'язки здійснювати контрольне переважування вагонів з вантажем під час проходження такого вагону через попутну станцію, та необхідності залучення до перевірки вантажу і підписання акту інших працівників залізниці, зокрема прийомоздавальника, не навели такому висновку правового обгрунтування.

Більш того, суди не звернули увагу, що такі висновки суперечить їх власним висновкам про те, що Правилами передбачено можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу і підписання акту, та встановленим обставинам щодо відсутності за штатним розкладом завідувача вантажного двору.

Водночас, судом апеляційної інстанції не спростовано доводів апеляційної скарги про те, що до підписання комерційного акта залучається три працівники залізниці в сукупності, перелік посад яких не є нормативно вичерпним.

Разом з тим, відповідно до п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Статтею 37 Статуту залізниць визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.

Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами.

Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.

Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

За вимогами п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни).

За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.

Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Отже, вказаними правилами встановлено два способи визначення маси вантажу: зважування та розрахунковий.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до накладної на станції відправлення зважування проводилося на кранових електронних вагах, а на проміжній станції залізницею зважування здійснювалося на 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах.

Водночас, за поясненням спеціаліста, посадової особи ДП "Чернігівстандартметрологія", якого було заслухано в суді першої інстанції, зважування вантажу як на кранових так і на тензометричних 150-тонних вагах є однаковим способом визначення маси, проте отримання результатів зважування є різним.

У цьому зв'язку суди дійшли висновків про те, що співставлення способів отримання результатів маси вантажу на станції відправлення та на попутній станції під час переважування вагону з вантажем, свідчать, що такі способи не є однаковими, а тому відсутні підстави вважати об'єктивними результати переважування вагону на попутній станції.

В той же час, суди попередніх інстанцій не з'ясували чи застосовані сторонами способи визначення маси вантажу є однаковими у розумінні вимог Статуту залізниць та Правил приймання вантажів до перевезення і не навели цьому юридичної оцінки.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди повторно допустили порушення вимог ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставами для скасування судових рішень зі справи.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову є передчасним.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 19.01.2017 року скасувати, і справу № 927/248/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

І.Кондратова