Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 318/615/16 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко В.В.

Провадження № 22-ц/778/3778/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.01.2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 грн. на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконувала належним чином, в зв’язку з чим станом на 29.02.2016 року утворилась заборгованість в сумі 20691,67 грн.

Враховуючи вищенаведене просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 20691,67 грн., а також судовий збір в сумі 1378 грн.

Заочним рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 травня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 20691,67 грн., а також судовий збір в сумі 1378 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове яким зменшити суму, яка підлягає стягненню.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що між 10.01.2008 року між ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується заявою відповідача.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, тарифами банку та є договором приєднання.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До договору кредиту застосовуються правила щодо позики, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України регламентує, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Сума заборгованості за кредитним договором підтверджується наданим суду розрахунком.

Належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості в справі не має.

З урахування викладеного рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про зменшення суму заборгованості за кредитним договором, як про це вимагає відповідач.

Керуючись ст. ст. 307,308,317ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 травня 2016 року у цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: