ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.11.09 Справа №2а-1550/09/2770
м. Севастополь
14 год. 49 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Сінгаєвської І.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 19.11.1999 р.;
представника позивача адвоката ОСОБА_2, ордер від 14.09.2009 р., паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВУМВС України в м. Севастополі 11.07.1997 р.;
представника відповідача - Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації - Марчука Михайла Михайловича, довіреність № 67/1705 від 22.12.2008р., видана УКБ СМДА, службове посвідчення № НОМЕР_3 видано 01.10.2008 р.;
3-й особи - Коган Тетяни Сергіївни, начальника відділу юридичної та адміністративної роботи УКБ СМДА, посвідчення № НОМЕР_4 видано 01.10.2008 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, 3-я особа –начальник відділу юридичної та адміністративної роботи Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації Коган Тетяна Сергіївна, про поновлення на роботі і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, 3-ої особи - начальника відділу юридичної та адміністративної роботи Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації Коган Тетяни Сергіївни, про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем Закону України «Про державну службу»при зверненні до позивача з вимогою про повторне прийняття присяги державного службовця та звільненні на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 та ст. 17 зазначеного Закону.
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що за його відомостями позивач присягу державного службовця не приймала, у зв’язку з чим відмова позивача від прийняття та підписання присяги, згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 та ст. 17 Закону України «Про державну службу», є достатньою підставою для звільнення, а позовні вимоги є безпідставними.
Третя особа також надала суду письмові заперечення проти позову, зміст яких аналогічний змісту заперечень відповідача.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі та наполягали на задоволенні позову з підстав, що наведені у позовної заяві.
Представник відповідача та третя особа проти позову заперечували та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити, як у безпідставних та не заснованих на законі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та третьої особи, встановивши обставини по справі, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач працював в Управлінні капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на різних посадах з 02.07.1992 р. по 15.05.1995 р., та потім, з 08.12.2006 р. по 06.08.2009 р. Останньою посадою, на якої працював позивач в зазначеній організації, була посада головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, яка, згідно зі штатним розкладом Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на 2009 рік, є посадою державного службовця (а.с 64-67).
31.03.1994 р. позивачеві присвоєно 13-й ранг державного службовця, а 01.02.2007 р. – 12-й ранг державного службовця. Ці факти підтверджуються трудовою книжкою, кадровими документами та поясненнями позивача, та не заперечуються відповідачем (а.с. 5-6).
Проте, 05.08.2009 р. начальник відділу юридичної та адміністративної роботи Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації Коган Тетяна Сергіївна запропонувала позивачеві підписати текст присяги державного службовця. Тобто запропонувала позивачеві, яка працювала на посаді державного службовця, прийняти присягу державного службовця.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що на пропозицію начальника відділу юридичної та адміністративної роботи Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації Коган Т.С. підписати текст присяги державного службовця, вона відповіла, що вже приймала присягу державного службовця раніше, при прийнятті на роботу.
У зв’язку з відмовою позивача від підпису тексту присяги державного службовця, 05.08.2009 р. відповідачем складено акт про відмову від підпису (а.с. 16, 41).
Факт відмови позивача від повторного підпису тексту присяги, окрім зазначеного акту, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Проти факту відмови від повторного підпису тексту присяги державного службовця та складення зазначеного акту позивач не заперечувала.
На підставі акту про відмову від підписання присяги, відповідачем видано наказ № 40-к від 06.08.2009 р. Зазначеним наказом позивача звільнено з посади головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»- у зв’язку з відмовою державного службовця від прийняття присяги.
Статтею 17 Закону України «Про державну службу»передбачено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають присягу. Державний службовець підписує текст присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття присяги робиться запис у трудовій книжці.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Зі змісту Закону України «Про державну службу»вбачається, що при втраті тексту присяги, або його відсутності з інших підстав, обов’язку державного службовця повторно приймати присягу не передбачено, а підставою для звільнення згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону є лише відмова державного службовця від прийняття присяги вперше.
В судовому засіданні позивач наполягала на тому, що вона вже приймала присягу раніше, при першому зарахуванні на державну службу, у зв’язку з чим відмова від повторного підпису тексту присяги не може бути підставою для звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Факти перебування позивача на державній службі та прийняття нею присяги підтверджуються копією трудової книжки (а.с. 5-6), наказом начальника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації № 116-к від 07.12.2006 р. про призначення позивача на посаду (а.с. 84), штатним розкладом Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на 2009 рік (а.с 64-67), наказом начальника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації № 36 від 31.03.1994 р. про присвоєння позивачу 13-го рангу державного службовця (а.с. 75-76), протоколом засідання конкурсно-екзаменаційної комісії Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації від 29.01.2007 р. (а.с. 96), наказом начальника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації № 7-к від 01.02.2007 р. про присвоєння позивачу 12-го рангу державного службовця (а.с. 99), характеристикою позивача, затвердженою начальником Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (а.с. 101), атестаційним листом від 12.12.2007 р. (а.с. 102-103), власним підписом позивача на попередженні про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу»та «Про боротьбу з корупцією», щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби (а.с. 94), наказом начальника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації № 6-к від 31.01.2007 р. про призначення позивача на посаду головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (а.с. 98) та іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_9 також пояснив, що проходив державну службу разом з ОСОБА_1, та після набрання чинності Законом України «Про державну службу»разом з нею приймав присягу, текст якої підписував у кабінеті секретаря, але запису про це в його трудової книжці також немає. На підтвердження власних доводів свідок надав суду копію трудової книжки, яка оглянута в судовому засіданні.
Крім того, факт прийняття позивачем присяги державного службовця також підтверджується відповідною відміткою в особовій картці ОСОБА_1, яка надана відповідачем для долучення до матеріалів справи у якості письмового доказу (а.с. 86).
Доводи представника відповідача про те, що в Управлінні капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації немає відомостей про прийняття позивачем присяги, оскільки це не підтверджується жодним документом, не можуть бути прийняти судом до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 3-4 Постанови Кабінету міністрів України N 301 від 27 квітня 1993 р. «Про трудові книжки працівників», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Підпунктом 2.4. пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29 липня 1993 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Тобто посилання відповідача на відсутність відомостей про прийнятті позивачем присяги у трудовій книжці не може бути визнане судом належним доказом неприйняття ОСОБА_1 присяги державного службовця, оскільки внесення до трудової книжці відомостей про присягу є обов’язком відповідача.
За тих же причин не може бути визнане судом належним доказом неприйняття присяги державного службовця і відсутність у матеріалах особової справи ОСОБА_1 тексту присяги, підписаного нею, оскільки обов’язок по веденню кадрових справ працівників також покладено на відповідача.
З пояснень третій особи - начальника відділу юридичної та адміністративної роботи Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації Коган Тетяни Сергіївни, вбачається, що при передачі до неї кадрової документації від ОСОБА_10, яка обіймала вказану посаду перед нею, кадрова справа ОСОБА_1 не передавалась, у зв’язку з чим відомостей про попередню роботу позивача в Управлінні капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації немає. Ніяких перевірок, щодо встановлення причин та фактів відсутності тексту присяги ОСОБА_1 Управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації не проводилось.
Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладених обставин, дії Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації зі звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»- у зв’язку з відмовою державного службовця від прийняття присяги, не можуть бути визнані судом такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно довідки відповідача № 67/988 від 19.08.2009 р., середньоденна заробітна плата позивача складає 41,46 грн. (а.с. 7).
Розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період з 06.08.2009 р. по 03.11.2009 р., згідно з наданим представником позивача розрахунком, складає 41,46 грн. х 62 дня = 2570,54 грн. (а.с. 126).
При таких обставинах, наказ начальника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації № 40-к від 06.08.2009 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на вказаної посаді з дня звільнення з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 2570 (дві тисячі п’ятсот сімдесят) грн. 54 коп.
У позові позивач також просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням, у сумі, що дорівнює сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно ст. 237 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Наявність моральної шкоди позивач обґрунтовувала моральними стражданнями, яки виникли внаслідок численних захворювань, обумовлених незаконним звільненням. На підтвердження наявності вказаних захворювань позивач надала суду копії листків непрацездатності з 23.02.2009 р. по 26.02.2009 р., з 18.05.2009 р. по 05.06.2009 р., з 03.07.2009 р. по 22.07.2009 р. та з 23.07.2009 р. по 31.07.2009 р. (а.с. 68-71).
Але судом встановлено, що усі листки непрацездатності видано до звільнення позивача з посади, та в усіх випадках діагнозом позивача є загальне захворювання. Крім того, ані у позові, ані у судовому засіданні позивач не навела жодного обґрунтування зазначеної у позові суми моральної шкоди.
Таким чином, судом не встановлено причинного зв’язку між незаконним звільненням позивача з посади та захворюваннями, яки підтверджені вказаними листками непрацездатності.
Проте, у судовому засіданні встановлено, що незаконним звільненням з посади порушено права позивача, що призвело до моральних страждань та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя.
Тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн., яка відповідає характеру моральних страждань позивача та розміру затрачених додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України повний текст постанови складено та постанова підписана 09.11.2009 р.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації про поновлення на роботі і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
2. Скасувати наказ начальника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації № 40-к від 06.08.2009 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації.
3. Зобов'язати Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста виробничого відділу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації з дня звільнення.
4. Зобов’язати Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2570 (дві тисячі п’ятсот сімдесят) грн. 54 коп.
5. Стягнути з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн.
6. У решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова підлягає негайному виконанню у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя С.А. Водяхін