Справа № 2-208/09 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада    2009 року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -    Кудряшовій Т.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів  на утримання батька ,-

ВСТАНОВИВ :

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на його  утримання   в розмірі ј  частки всіх видів заробітку  ( доходу) щомісячно  до  смерті починаючи від дня подачі позовної заяви.  В обґрунтування своїх вимог  посилався на те, що  йому 66 років, не працює отримує пенсію за віком в сумі  904 грн.,  інших джерел  доходів не має, тому його матеріальний стан  вкрай нужденний, додатковою підставою звернення  з позовом є  важка хвороба.  Його син, відповідач по справі добровільно матеріальну допомогу надавати відмовляється, хоча таку допомогу надавати може, оскільки працездатний, не одружений, дітей не має, нікому не оплачує  аліменти і не має на своєму утриманні будь-яких осіб.

    В судовому засіданні  представник позивача  підтримав позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

       Відповідач та його представник  у судовому засіданні позовні вимоги не визнали.  Вказали, про те, що позивач ніколи не утримував  сина,  з дня народження, оскільки мати померла при народженні ОСОБА_2,  до 11 років відповідача утримувала та виховувала бабуся, а після її смерті   він виховувався в школі-інтернаті,  де знаходився на утриманні в держави.  Після смерті бабусі, відповідно до заповіту,  залишилася спадщина  домоволодіння АДРЕСА_1,  позивач незаконно отримав свідоцтво та продав  домоволодіння.   Позивач одружений, проживає з дружиною та повнолітньою  донькою, яка працює і має змогу утримувати батька. Їх сімейний бюджет    значно більший від заробітку  відповідача.  Відповідач же вимушений  орендувати житло.  Позивач не тільки ухилявся від  виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до відповідача, але й просто ніколи їх не виконував і не утримував його.  Він робив все щоб позбутися відповідача, тому неповнолітній тікав із дому.   Просили в позові відмовити.

Суд  вислухавши пояснення  представника позивача,  відповідача,  представника відповідача,   дослідивши докази по справі, вважає, що позов  не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Із пояснень сторін, матеріалів справи  вбачається, що  ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,   пенсіонер, знаходиться на обліку  в Управлінні пенсійного фонду України  в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, та отримує пенсію за віком в розмірі 1051 грн. 33 коп. ( а.с.137).    Відповідно  до свідоцтва про шлюб   ОСОБА_1 10 жовтня 1986 року зареєстрував шлюб із  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження. Прізвище дружини після одруження « ОСОБА_3»    ( а.с.133).  В шлюбі народилася донька  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження. Сім’я проживає за адресою АДРЕСА_1.  

Відповідач  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження  є сином ОСОБА_1, від першого шлюбу і  мешкає окремо від позивача.    

 Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська  від 29 березня 2006 року за позовом  ОСОБА_2 до  ОСОБА_1, третя особа – Третя  дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на  спадщину за законом та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,  позовні  вимоги  ОСОБА_2 задоволені.   Встановлено  умисне  усунення ОСОБА_2 від спадкування його батьком   ОСОБА_1 після смерті бабусі  ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року.  На день смерті  спадкодавця ОСОБА_2 виповнилося 11 років, тому  прийняття спадщини   від його імені повинно було здійснюватися його батьком, проте заява про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавалася.  Встановлено,  що  ОСОБА_1 знаючи  про наявність заповіту на користь сина,  свідомо  не виконав дій по оформленню спадщини   ( а.с. 23-24).

 Ухвалою колегії суддів судової палати  з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2006 року   рішення  Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2006 року залишено без змін ( а.с.25-26).   Ухвалою  колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України  від 21.08.2007 року  рішення  Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2006 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2006 року залишено без змін ( а.с.22-30).          

Як показала в судовому засіданні  представник відповідача батько  відповідача  вихованням, матеріальним забезпеченням сина не займався, а ухилявся від виконання батьківських обов’язків, з 11 років  після смерті  бабусі - ОСОБА_2  знаходився на вихованні в домі-інтернаті та утриманні держави.

Відповідно до протоколу  засіданні комісії  по справам неповнолітніх при виконкомі  Індустріальної районної ради  м. Дніпропетровська від 13  травня 1987 року    була розглянута персональна справа ОСОБА_2, слухали  батька ОСОБА_1  Постановили : підлітка ОСОБА_2  направити в спецшколу,   а на   батька ОСОБА_1 за  ухилення від виховання сина накласти  адміністративне стягнення  штраф 30 грн. ( а.с.114-115) .    

Відповідно до  ст.202 Сімейного Кодексу  України  повнолітні  дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

 Статтею ст.204  СК України  дочка , син  можуть бути звільнені судом від обов’язку  утримувати матір, батька та обов’язку брати участь в додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

Відповідно до ст.205  СК України,   суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій  сумі і ( або)  у частці від заробітку ( доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначені розміру аліментів  та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що  позивач ОСОБА_1, ухилявся  від виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітнього   ОСОБА_2, усунув його від спадкування,    отримує пенсію  в розмірі більше 1000 грн., має працездатну дружину та  повнолітню працездатну доньку, а відповідач   проживає в орендованій квартирі,  його заробітна плата складає  біля 800 грн.,то виходячи із вищевикладеного, оцінюючи всі  докази по справі суд  не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України  оскільки при подачі позову  позивач був звільнений від оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення, а в позові йому відмовлено, то підлягають стягненню із позивача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн..    

Відповідно до ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Керуючись  ст. ст.  202, 204, 205  Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7, 10,11,61, 88, 212-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог    ОСОБА_1   відмовити.

Стягнути із  ОСОБА_1  на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

    Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з  дня проголошення рішення.

                      Суддя                                                               Л.П. Слюсар