У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Боймиструка С.В., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянське Агро" на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянське Агро», ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Корецького районного нотаріального округу Рівненської області Степанюк Інна Віталіївна, про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року позовну заяву задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05.05.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Селянське Агро" про передачу в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером НОМЕР_1. Стягнуто на користь ТОВ «Лендком Симонів» судовий збір із ТОВ «Селянське Агро» і ОСОБА_1 по 689,00 грн. з кожного.

Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, ТОВ «Селянське Агро» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує правомірність висновку місцевого суду щодо недійсності договору оренди з підстав невідповідності вимогам ст. 203 ЦК України та ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Вказує, що поза увагою суду залишились відомості, подані ТОВ «Селянське Агро» у вигляді інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка свідчить про те, що право оренди земельної ділянки загальною площею 2,04 га кадастровий номер НОМЕР_1 виникає в ТОВ «Селянське Агро» за договором оренди з 05.05.2016р., тобто в момент, коли строк договору оренди, укладеного між ТОВ «Лендком Симонів» та ОСОБА_1 закінчиться. Пояснює, що право користуватись земельною ділянкою виникає в орендаря лише після державної реєстрації таких прав, а не після укладення договорів оренди земельної ділянки, а тому висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір є недійсним у зв'язку з не розірванням договору оренди, є необґрунтованим. Зауважує, що станом на момент подання ТОВ «Лендком Симонів» позовної заяви, ТОВ «Селянське Агро» не вчиняло жодних дій, спрямованих на користування земельною ділянкою. Зазначає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Селянське Агро» не порушує права ТОВ «Лендком Симонів», оскільки права оренди ТОВ «Селянське Агро» за договором оренди виникають в момент, коли права оренди ТОВ «Лендком Симонів» вже не діятимуть. Стверджує, що переважне право ТОВ «Лендком Симонів» на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушується, оскільки у відповідь на лист про поновлення

______________________________________________________________________________________________________________Справа № 563/642/16-ц Головуючий в суді І інстанції - Загородько Н.А.

Провадження № 22-ц 787/1699/2017 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.

вказаного договору 19.08.2016 року ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення про не поновлення договору оренди. Покликаючись на те, що судом не вказано, якими саме діями та в який спосіб порушуються права позивача через факт укладення ОСОБА_1 договору з ТОВ «Селянське Агро», просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Лендком Симонів», суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні оспорюваного договору оренди землі, сторонами недодержані вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України та приписи Закону України «Про оренду землі», оскільки вони були укладені без попереднього розірвання договорів оренди земельних ділянок укладених між ТОВ «Лендком Симонів» та ОСОБА_1, а тому є всі підстави для визнання договорів оренди недійсними.

На підтвердження даного висновку в рішенні містяться необхідні доводи та обґрунтування, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Судом встановлено, що 15.04.2011 року між ТОВ «Лендком Симонів» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого останній передав позивачу в оренду належну йому на праві власності відповідно до Державного акту про право власності на землю серії ЯЖ №069323 від 6.02.2009 року, виданим на підставі розпорядження Корецької РДА від 11.07.2008 року № 342, земельну ділянку площею 2,04 га, кадастровий номер НОМЕР_1, сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області.

Згідно п.8 договору оренди його укладено строком на 5 років.

Відповідно до п.39 договору оренди землі, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно п.43 договору оренди землі, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Даний договір 11жовтня 2011 рокузареєстровано в Управлінні Держкомзему у Корецькому районі, про що вчинено відповідний запис за №56230822400996.

Як встановлено правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постанові від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16 і яка відповідно до правил абз. другого ч. 1 ст. 360 (7) ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із вимогами статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із інформаційної довідки № 57574446 від 18 квітня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 13 липня 2015 року приватним нотаріусом Корецького районного нотаріального округу Степанюк І.В. проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Селянське Агро» та ОСОБА_1 від 05 травня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.18 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, оскільки договір оренди від 15.04.2011 року, укладений між ТОВ «Лендком Симонів» та ОСОБА_1, був зареєстрований 11.10.2011 року, то строк його дії на момент укладення оспорюваного позивачем договору оренди землі від 05 травня 2015 року не закінчився.

Відповідно до ст.31 ЗУ «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч.1 ст.33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що на момент укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Селянське Агро» договору оренди землі від 05.05.2015 року був чинний та продовжував діяти попередній договір оренди тієї ж земельної ділянки, укладений 15.04.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лендком Симонів», а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Селянське Агро» про виникнення у нього права оренди спірної земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лендком Симонів» спростовуються умовами самого договору, зокрема, пунктами 19 та 41, якими передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється упродовж 5 днів після підписання сторонами цього договору за актом приймання-передачі. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Також безпідставними є посилання апеляційної скарги на те, що переважне право ТОВ «Лендком Симонів» на поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.04.2011 року не порушується в зв'язку з направленням листа-повідомлення про не поновлення договорів оренди, оскільки направлення чи не направлення власником листа-повідомлення про не поновлення договору оренди землі правового значення не має, так як новий договір був укладений під час дії попередніх договорів, а повторна одночасна передача в оренду однієї і тієї ж земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо стосується доводів апеляційної скарги про неврахування судом даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої видно, що право оренди земельних ділянок виникає у ТОВ «Селянське Агро» за договором оренди від 05.05.2015 року з моменту, коли строку дії договору оренди між ОСОБА_1 та ТОВ «Лендком Симонів» закінчиться, то вони на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються правильністю висновків суду.

Відповідачами порушено переважне право орендаря на користування земельною ділянкою, яка перебуває в його оренді на правомірних договірних підставах, у зв'язку з чим колегія суддів не погоджується із твердженнями апелянта про те, що оспорюваним договором право позивача не порушується.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324-325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянське Агро» відхилити.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Боймиструк С.В.

підпис Шеремет А.М.

Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.