ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 915/1121/17

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали справи

позивач: Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40), код 23399393

відповідач: Державне підприємство “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38; 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 6/А), код 14313240

про: стягнення

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 01/53-630 від 28.12.2015

від відповідача - представник не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” про стягнення заборгованості в розмірі 37982 грн. 80 коп., з яких: 6789 грн. 69 коп. – борг за реактивну енергію, 15774 грн. 81 коп. – пеня, 13525 грн. 33 коп. – інфляційні витрати, 1892 грн. 97 коп. – 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором про постачання електричної енергії №44/5633 від 26.06.2015 року .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №915/1121/17 між суддями від 25.10.2017 головуючим суддею призначено ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.11.2017 о 10 год. 40 хв.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за відсутністю представника від відповідача.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

26 червня 2015 року між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 44/5633 (Далі – Договір, а.с.13-16) у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 316,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об’єкту споживача визначається додатком № 8 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”. Приєднана потужність у точках підключення становить 450,0 кВт (п.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

У відповідності до п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору, відповідач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 “Порядок розрахунків” та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Згідно з п. 1 додатку № 10 “Порядок розрахунків” до Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015), - розрахунковим вважається період з 31 числа місяця (або з іншого останнього дня місяця) до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов’язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об’єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Відповідно до п. 2 Додатку № 10 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015), споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 20% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду; до 15 числа поточного місяця 40% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду; до 25 числа поточного місяця 40% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду.

У випадку співпадання дати сплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

В день надання “Акту про використану електричну енергію” постачальник надає споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну та реактивну електроенергію та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період.

Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактичної спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачено протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).

Пунктом 3 додатку № 10 до Договору визначено, - споживач, який має погоджену у встановленому порядку екологічну та/або аварійну броню електропостачання, здійснює протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду платежів за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

У відповідності до п. 6.11 Правил користування електричною енергією затверджених Постанова НКРЕ № 28 від 31.07.1996, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

Позивач на виконання зобов’язань за Договором поставив відповідачеві реактивну електричну енергію у період з липня по вересень 2017 року на суму 6789 грн. 69 коп.. відповідно за липень 2017 року на суму 2252 грн. 00 коп., за серпень 2017 року на суму 2282 грн. 41 коп., за вересень 2017 року на суму 2255 грн. 28 коп., що підтверджується актами про використану електричну енергію та актами приймання-передавання товарної продукції у період з липня по вересень 2017 року (а.с. 82-83, 86-88, 91-93, 96).

Позивачем для оплати вартості отриманої у період з липня по вересень 2017 року реактивної електричної енергії були виставлені відповідачеві рахунки: №44/5633/7/2 від 31.07.2017, №44/5633/8/2 від 31.08.2017 та №44/5633/9/2 від 02.10.2017 (а.с. 85, 90, 95), які були отримані повноважними особами відповідача, що підтверджується підписами на корінцях рахунків.

Проте, відповідач свої договірних зобов’язання в частині оплати поставленої реактивної енергії за не виконав, заборгованість в розмірі 6789 грн. 69 коп. не погасив.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинно виконуватись належним чином, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем, рахунки за поставлену у період з липня по вересень 2017 року реактивну електроенергію на сумі 6789 грн. 69 коп. були отримані, але не сплачені.

З огляду на викладене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача за поставлену позивачем реактивну електроенергію у сумі 6789 грн. 69 коп. є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункти 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 – 2.3.4 цього договору , з порушенням термінів, визначених додатком №10, відповідач сплачує пеню позивачу розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань указується у окремих рядком.

За неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати вартості поставленої електроенергії позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 15774 грн. 81 коп., 3 % річних у розмірі 1892 грн. 97 коп. та інфляційні втрати у розмірі 13525 грн. 33 коп., розмір яких є обґрунтованим, розрахунком позивача підтвердженими та підлягає задоволенню відповідно до вимог Договору та Закону.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код 14313240) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393; р/р 26002392418001 у МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код 24789699) заборгованості в розмірі 37982 (тридцять сім тисяч дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 80 коп., з яких: 6789 (шість тисяч сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 69 коп. – борг за реактивну енергію, 15774 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 81 коп. – пеня, 13525 (тринадцять тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн. 33 коп. – інфляційні витрати, 1892 (одна тисяча вісімсот дев’яносто дві) грн. 97 коп. – 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Суддя В.Д. Фролов