Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 317/1455/17 Головуючий у 1-й інстанції: Яркіна С.В.

Провадження № 22-ц/778/3860/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої суми соціальної допомоги,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої суми соціальної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»», на підставі заяви від 02.01.2013 року ОСОБА_3 було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х років непрацюючим жінкам

Відповідач була ознайомлена з випадками припинення виплати допомоги та особисто взяла на себе зобов'язання про повідомлення управління про зміну всіх обставин, які впливають на розмір виплати державної допомоги.

Під час перевірки соціальним інспектором щодо правильності та повноти інформації, що надається заявником, було виявлено, що ОСОБА_3 отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та мала не задекларовані доходи чоловіка ОСОБА_4, чим порушила вимоги чинного законодавства.

В подальшому, відповідно до діючого законодавства виплати соціальної допомоги було припинено та був здійснений перерахунок, відповідно до якого, сума переплати складає 8 822,22 грн.

Враховуючи вищенаведене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління соціального захисту населення Запорізької РДА Запорізької області надміру виплачену суму соціальної допомоги в розмірі 8 822,22 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги від 14.03.2013 року ОСОБА_3 відповідно до «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми» було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х років непрацюючим жінкам, щомісячно в розмірі 883,70 грн. та з 01.07.2013 по 31.12.2013 року в розмірі 892,11 грн.

Під час проведення перевірки правильності та повноти інформації через Запорізьку ДПІ відносно доходів чоловіка відповідача, позивачем було виявлено порушення зі сторони відповідача – ОСОБА_3, а саме: остання мала не задекларовані доходи свого чоловіка ОСОБА_4, чим порушила вимоги чинного законодавства (обов’язок повідомляти органи, що призначають і виплачують допомогу, про зміну обставин, які впливають на виплату державної допомоги).

Відповідно до запиту Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до керівника ТОВ «АРДА-ДОН» від 23.04.2014 року, ініціатор запиту просить надати йому відповідну інформацію, посилаючись на вже відоме їм порушення зобов’язань відповідача, а саме: «згідно даних державної податкової інспекції Запорізького району гр. ОСОБА_4 на Вашому підприємстві за вищевказаний період отримував дохід».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При розгляді справи відповідач подав заяву про те, що у даному спорі повинні бути застосовані строки позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

За правилами ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем письмово було заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Таким чином, на момент подачі вищевказаного запиту, а саме 23.04.2014 року позивачу вже було відоме про порушення свого права, а саме про отримання ОСОБА_4 за вказаний в позові період часу доходу.

Окрім того, на підставі розпорядження Управління соціального захисту населення з Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області №414708 тільки 06.04.2015 року виплати соціальної допомоги було припинено та був здійснений перерахунок, відповідно до якого, сума переплати складає 8 822,22 грн.

З урахуванням вищезазначеного, суд правомірно дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом з метою захисту свого порушеного права лише 17.05.2017 року, тобто після спливу строку позовної давності, передбаченої діючим законодавством, а тому обґрунтовано відмовив в задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області - відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у цій справі залишити - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: