Справа № 314/4104/13-ц

                                                   Провадження № 2/314/959/2013          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянск цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 17 серпня 2012 року, у якому зазначила, що відповідно до заповіту, посвідченого 06.12.2010 Люценрнянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області, спадкодавець ОСОБА_6 заповіла позивачу належну їй земельну ділянку площею 2, 3857 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. У передбачений законом строк ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Вільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, постановою від 17.07.2013 приватний нотаріус ОСОБА_5 відмовила ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу. На підставі викладеного, позивач просила визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку.

У судовому засіданні сторони по справі заявили клопотання про затвердження мирової угоди, укладеної між ними та підписаної ними і просять її затвердити, провадження по справі закрити.

Згідно з текстом мирової угоди сторони просять суд визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на ? частку земельної ділянки площею 2, 3857 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла 17 серпня 2012 року; визнати з ОСОБА_4 право власності на ? частку земельної ділянки площею 2, 3857 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла 17 серпня 2012 року.

Суд, дослідивши текст мирової угоди, вважає, що мирова угода не відповідає вимогам закону, а тому не підлягає визнанню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета спору.

За змістом наданої суду мирової угоди, сторони визнають за ОСОБА_3 право на спадкування ? частини спірної земельної ділянки за заповітом, а за ОСОБА_4 – у якості обов’язкової частки на спадщину.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_4 з відповідним позовом, в тому числі зустрічним, щодо визнання за ним права власності на ? частину спірної земельної ділянки як обов’язкової частки у спадщині не звертався.

Крім того, суд не вбачає в наданій мировій угоді взаємних поступок, оскільки за законом саме таким розмірам мають відповідати частки сторін у спадщини у разі оформлення спадщини в нотаріальній конторі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У визнанні мирової угоди від 06 листопада 2013 року, укладеної між представником позивача ОСОБА_1 та представником відповідача ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

                    Суддя Н.М. Галянчук

06.11.2013