УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2008 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Гошовського Г.М.,

суддів - Стана І.В., Крегула М.М.,

за участю прокурора - Фотченка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав помічник прокурора Мукачівського району, що приймав участь у розгляді справи на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 24 червня 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Мукачівського міськрайонного суду від 18 квітня 2008 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимий 31 січня 2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ст. 186 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі, засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, а за ст. 396 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано частину не відбутого за вироком Орджонікідзевського районного суду М.Маріуполя від 31 січня 2005 року - два роки позбавлення волі й остаточно до відбуття ОСОБА_1. призначено чотири роки позбавлення волі.

Цим же вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, судимий 17 грудня 2003 року Луцьким міським судом за ст. 185 ч. 4 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а за ч. 4 ст. 185 КК України на шість років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Луцького міського суду Волинської області від 17 грудня 2003 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено шість років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, судимий 23 лютого 2001 року Мукачівським міським судом за ст. ст. 19 ч. 6 - 82 ч. 2 із застосуванням ст. ст. 44, 43 КК України ( у редакції Закону України 1960 року ) на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна й умовно - достроково звільнений від відбування покарання згідно постанови Ковельського міського суду від 29 липня 2002 року на один рік чотири місяці один день, засуджений за ч. 1 ст. 396 КК України на два роки позбавлення волі.

Справа: № 11-428/08 ;

номер рядка статистичного звіту - 6

Головуючий у суді першої інстанції: Гутій О.В.

Доповідач: Стан І.В.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано частину не відбутого за вироком Мукачівського міського суду від 23 лютого 2001 року й остаточно до відбуття ОСОБА_3. призначено два роки шість місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжні заходи залишено попередні: ОСОБА_1. та ОСОБА_2 - тримання під вартою, а ОСОБА_3. - підписка про невиїзд. Строк відбування покарання визначено рахувати ОСОБА_1. з 10 вересня 2004 року, ОСОБА_2 - з 24 вересня 2003 року, а ОСОБА_3. - з 25 липня 2003 року.

11 червня 2008 року до Мукачівського міськрайонного суду надійшло клопотання, помічника прокурора Мукачівського району, що приймав участь у розгляді справи, в якому вказується про те, що в зв'язку з хворобою він своєчасно не зміг подати апеляцію на вирок й просить відновити пропущений ним строк на її внесення. З клопотання про відновлення строку не вбачається, що помічник прокурора також подав апеляцію на вирок.

Оскільки помічник прокурора Мукачівського району клопотання подав з пропуском строку на внесення апеляції й не подав докази у підтвердження доводів про поважність причин пропуску строку й разом із клопотанням не подав до суду апеляції на вирок, тому причини пропуску строку судом першої інстанції не були визнані поважними, а відповідно постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 24 червня 2008 року відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку.

В апеляції на постанову помічник прокурора Мукачівського району вказує про те, що постанова є незаконною, оскільки строк на внесення апеляції ним пропущено з поважних причин. Просить скасувати постанову й апеляцію прийняти до свого розгляду.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції й просив скасувати постанову, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.

Так, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України на вирок суду першої інстанції прокурором, засудженим та іншими учасниками процесу може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку.

У випадку пропуску строку на внесення апеляції, у відповідності до вимог ст. 353 КПК України за клопотанням учасників процесу, суд першої інстанції може відновити пропущений строк або відмовити у його відновленні й визнати апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що помічником прокурора Мукачівського району клопотання подано тільки 11 червня 2008 року - майже через два місяці після проголошення вироку, - тобто з пропуском строку на внесення апеляції. У матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані про те, що апелянт разом із клопотанням до суду подав апеляцію в якій би вказував про незаконність та необґрунтованість вироку.

Окрім того, в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які докази у підтвердження поважності причин, з яких прокурор, що затверджував обвинувальний висновок у строк встановлений законом не подав апеляцію, а також докази про те, що причини пропуску строку на внесення апеляції помічником прокурора Мукачівського району були поважними.

Колегія суддів вважає, що вказані у клопотанні помічника прокурора Мукачівського району причини пропуску строку на внесення апеляції не є поважними, пропущений строк -

значним, а наведені прокурором у суді першої інстанції та в апеляції доводи в їх обґрунтування такими, що не підтверджені будь-якими доказами та не узгоджуються з вимогами закону. Тому, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції про відмову у відновленні строку на внесення апеляції законною та обгрунтованою.

За таких обставин, колегія суддів постанову суду першої інстанції як законну та обгрунтовану залишає без зміни, а апеляцію, яку подав помічник прокурора Мукачівського району - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцією, яку подав помічник прокурора Мукачівського району, що приймав участь у розгляді справи залишити без задоволення.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 24 червня 2008 року про відмову у задоволенні клопотання помічника прокурора Мукачівського району про відновлення пропущеного строку - залишити без зміни.

Кримінальну справу повернути до Мукачівського міськрайонного суду.