справа № 2а-2522/09/0670
категорія 2.6
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С.,
при секретарі - Янушевській В.В.
за участю позивача та представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним
позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії,-
встановив :
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату та Голови комісії по розгляду питань, пов"язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про скасування рішення №42 від 18 грудня 2007 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій" та зобов"язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що з 21 серпня 1968 року по 12 вересня 1968 року позивач перебував на території Чехословацької СР у складі військової частини 15326 та здійснював марш, згідно наказу уряду СРСР, щодо здійснення допомоги Чехословацькому народу у захисті соціалізму. Особисто брав участь у бойових діях. Просив суд, скасувати рішення відповідача та зобов"язати останнього надати статус учасника бойових дій.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішенні та зобов"язати Житомирський обласний військовий комісаріат надати йому статус учасника бойових дій. Надав суду письмові пояснення.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги є безпідставними та позивачем пропущено строк звернення до суду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що рядовий ОСОБА_1 був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 та в період часу з 21 серпня 1968 року по 12 вересня 1968 року перебував у складі ботальону на території Чехословацької СР, якій здійснював марш щодо здійснення допомоги Чехословацькому народу у захисті соціалізму. Рішенням комісії Житомирського облвійськомату від 18 грудня 2007 року позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, оскільки в історичному формулярі частини відсутні відомості про її участь у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності.
Відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії і брали в них участь чи забезпеченні бойової діяльності військ. перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» містить перелік держав і періодів бойових дій на їх території та перелік осіб на яких поширюється дана Постанова.
Так, згідно зазначеної Постанови на території Чехо-Словаччини з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року велися бойові дії. Саме в зазначений період позивач перебував на території Чехосовацьої СР.
Згідно відповіді в/ч А2039 у розділі 8 історичного формуляру в підрозділі 7 ( другі події , які мають військове значення для історії частини ) зазначено, що батальон, у якому був позивач, приймав участь щодо здійснення допомоги Чехословацькому народу у захисті соціалізму.
Також згідно повідомлення Генерального штабу Збройних Сил Російської федерації, військова частина 15326 в указаний період входила у склад Прикарпатського військового округу і приймала участь у Чехословацьких подіях 1968 року.
Як встановлено, судом інших документів, які б підтверджували особисту участь позивача саме в бойових діях, не має.
Але на думку суду, враховуючи обставини саме цієї справи, відсутність запису про те, що частина приймала участь у бойових діях чи забезпечувала бойову діяльність військ, не може вважатися достатньою підставою для відмови у встановленні статусу учасника бойових дій.
Однак, відповідно до вимог ст.100 КАС України порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач посилається на те, що він намагався оскаржити рішення військомату через Секретаріат Президента України, але суд не може прийняти ці доводи, як поважну причини пропуску строку звернення до суду, оскільки зазначене звернення було розглянуто на підставі Закону України "Про звернення громадян".
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено річний строк звернення до суду та не зазначено поважних причин пропуску цього строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 6 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя: М.С. Токарева